ЄУНСС: 453/1444/25
НП: 3/453/628/25
іменем України
21 жовтня 2025 року місто Сколе
Суддя Сколівського районного суду Львівської області Микитин Володимир Ярославович, розглянувши справу за матеріалами, котрі надійшли від Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не зазначений, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, заміжньої, місце праці не повідомила, встановленими законодавством України пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягалася,
за ст. 124 КУпАП, -
ОСОБА_1 22.08.2025 року близько 17:00 год. по ділянці автошляху М06 сполученням «Київ-Чоп» (674 км + 900 м), що у с. Орява Стрийського району Львівської області, керуючи належним їй транспортним засобом марки OPEL моделі MERIVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою, не обрала безпечної швидкості для руху та не відреагувала на її зміну, у зв'язку з чим допустила наїзд на огорожу дорожню металеву бар'єрного типу. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної названі транспортний засіб та дорожня огорожа довжиною 8 м, з урахуванням восьми металевих стовпчиків зазнали пошкоджень, у зв'язку з чим було заподіяно матеріальних збитків Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, на балансі котрої перебуває названа дорожня огорожа, чим ОСОБА_1 порушила вимоги підпункту «б» пункту 2.3., пункту 12.1. Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі належно та завчасно повідомленою про місце, дату та час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначені судові засідання не з'являлася, про поважні причини своєї неявки суддю не повідомляла,жодних заяв чи клопотань у цій справі не подавала.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, яка значиться потерпілою від адміністративного правопорушення, будучи двічі належно та завчасно повідомленою про місце, дату та час судового розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначені судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, про поважні причини такої неявки суддю не повідомляла, жодних заяв чи клопотань у цій справі не подавала.
Оскільки в силу ч. 2 ст. 268, ч. 2 ст. 269 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як і особи, яка за матеріалами справи значиться потерпілою від зазначеного адміністративного правопорушення, не є обов'язковою, а тому суддя, враховуючи також ту обставину, що викликав цих осіб/представників осіб для їх участі у судовому розгляді у даній справі про адміністративне правопорушення двічі, вважав за доцільне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також за відсутності представника особи, яка за матеріалами справи значиться потерпілою від адміністративного правопорушення. Суддя переконаний, що призначати судовий розгляд цієї справи втретє при наведених вище обставинах буде недоцільним, так як здійснення такого розгляду без участі осіб, присутність яких не визначена законом як обов'язкова, не суперечитиме завданню провадження у цій справі, а всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначених осіб.
При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, підпунктом «б» пункту 2.3, пунктом 12.1. Правил дорожнього руху, порушення котрих ставиться у провину ОСОБА_1 , передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Визначення дорожньо-транспортної пригоди наведене у пункті 1.10. Правил дорожнього руху, за змістом котрого дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, встановлена у ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водійкою, у вказаній вище дорожній обстановці, вимог наведених вище пунктів Правил дорожнього руху не дотрималася, так як її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у розумінні згаданих приписів статей 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення на бланку серії ЕПР1 № 431115 складеним 22.08.2025 року о 19:44 год. інспектором СРПП ВП № 3 Стрийського РУП ГУ Нп у Львівській області капітаном поліції Бабієм В.А. відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, які призвели до порушення названих пунктів Правил дорожнього руху;
- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, котра сталася 22.08.2025 року близько 17:00 год. по ділянці автошляху М06 сполученням «Київ-Чоп» (674 км + 900 м), що у с. Орява Стрийського району Львівської області, за участі належного ОСОБА_1 транспортного засобу марки OPEL моделі MERIVA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрим вона ж й керувала, та допустила наїзд на огорожу дорожню металеву бар'єрного типу, котра перебуває на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності, наданими нею 22.08.2025 року на місці під час оформлення матеріалів цієї справи про адміністративне правопорушення, щодо обставин події, які повністю кореспондуються з даними вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення у частині часу та місця її настання та вказують на те, що саме вона порушила названі пункти Правил дорожнього руху, так як була не уважним до дорожньої обстановки, у зв'язку з чим допустила наїзд на дорожню огорожу. Внаслідок цього, керований нею транспортний засіб та металева огорожа отримали ушкодження.
Відтак, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, оскільки вона як учасниця дорожнього руху (водійка транспортного засобу), порушила Правила дорожнього руху, що, з-поміж іншого, спричинило пошкодження дорожньої огорожі довжиною 8 м, з урахуванням восьми металевих стовпчиків, у зв'язку з чим було заподіяно матеріальних збитків Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Львівській області, на балансі котрої перебуває названа дорожня огорожа.
Отже, при накладені адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. 35 цього Кодексу обставин, які обтяжують відповідальність останньої, а вбачає наявність у розумінні ч. 2 ст. 34 цього Кодексу обставини, яка пом'якшує її відповідальність, зокрема вчинення адміністративного правопорушення, у тому числі пов'язаного із порушенням Правил дорожнього руху, вперше, у зв'язку з чим, беручи до уваги також ставлення цієї особи до вчиненого правопорушення, викладене в наданих нею письмових поясненнях, вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ст. 124 КУпАП, - у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.. Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 605 грн. 60 коп..
Керуючись статтями 8-9, 23, 33-35, 40-1, 124, 221, 245, 251-252, 268-269, 276, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якої її винесено, про що зробити відповідну відмітку у справі.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, яка значаться потерпілою від адміністративного правопорушення, на відповідне прохання її уповноваженого представника про це.
З платіжними реквізитами для оплати штрафу в гривнях та справляння судового збору можна ознайомитись за вебсторінками: https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/recvizutu_raxunku_derz_budzet/ та https://sv.lv.court.gov.ua/sud1320/gromadyanam/tax/.
Серед іншого, положеннями статей 307 та 308 КУпАП встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби та стягнення у подвійному розмірі визначеного штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Визначений спеціальним законом строк пред'явлення даної постанови до виконання щодо сплати штрафу та щодо стягнення судового збору, тривалістю в три місяці, вважається перерваним та встановлюється з дня припинення або скасування введеного в Україні воєнного стану.
Суддя Володимир МИКИТИН