Справа № 464/4876/25
пр.№ 2/464/2202/25
20.10.2025 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,
секретар судових засідань - БРИНОШ А.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором №960131524 від 02 лютого 2021 року у розмірі 88734 грн. 84 коп. та понесені судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Позов мотивує тим, що 02 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір №960131524. Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у сумі 22000 грн., а позичальник відповідно зобов'язався повернути його разом із відсотками за користування кредитом. Проте, відповідачка своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з цим у неї на момент подання позовної заяви виникла заборгованість у розмірі 88734 грн. 84 коп., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 21999 грн. 60 коп., заборгованості за несплаченими відсотками - 66735 грн. 24 коп. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Відповідно до п.2.1 договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон плюс» право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідачки. 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідачки, що підтверджується реєстром боржників у розмірі 88734 грн. 84 коп. Заборгованість за кредитним договором №960131524 від 02 лютого 2021 року не погашена, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих коштів з відповідачки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, одночасно із позовними вимогами просить про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, проте представник останньої просить розгляд справи здійснювати за їхньої відсутності.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
16 липня 2025 року ухвалою суду дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 05 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 05 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 03 вересня 2025 року, у зв'язку з неявкою відповідачки.
Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року розгляд справи відкладено на 18 вересня 2025 року, за клопотанням представника відповідачки та у зв'язку з витребуванням доказів у АТ «Приват банк».
18 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідачки надійшов відзив на позов, за змістом якого останній просить відмовити в задоволенні позову, з огляду на те, що позивачем не доведено право на звернення до суду з позовом до відповідачки про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором №960131524 від 02 лютого 2021 року, оскільки кредитний договір було укладено після укладення першого із договорів факторингу. При цьому, покликається на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду.
Ухвалою суду від 18 вересня 2025 року розгляд справи відкладено на 29 вересня 2025 року, у зв'язку з невиконанням ухвали про витребування доказів та неявкою сторін.
22 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якого остання виклала свої аргументи щодо наведених стороною відповідача у відзиві заперечень. Зокрема зазначає, що право вимоги за кредитним договором №960131524 від 02 лютого 2021 року належним чином перейшло до позивача на підставі послідовно укладених договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги. Передача прав здійснювалася не у момент укладення договорів факторингу, а в момент підписання сторонами реєстрів, що є їх невід'ємними частинами. Зокрема, право вимоги до відповідачки було включене до реєстру №137 від 08 червня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, надалі передане за договором факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та, врешті, - за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року до ТОВ «Юніт Капітал». Таким чином, ланцюг переходу права вимоги є безперервним, умови всіх договорів виконані належним чином, а доводи відповідачки щодо відсутності переходу права вимоги ґрунтуються на помилковому тлумаченні змісту договорів факторингу.
29 вересня 2025 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін та відсутністю витребуваних доказів на 06 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено на 20 жовтня 2025 року, у зв'язку з невиконанням ухвали про витребування доказів та неявкою сторін.
06 жовтня 2025 року на адресу суду (після призначеної години розгляду справи) від АТ КБ «Приват Банк» надійшла витребувана інформація.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 02 лютого 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 , укладений кредитний договір №960131524 у формі електронного документу.
Згідно п.1.1 договору сторони домовились, що кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 22000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти за коритсування кредитодавця відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього, правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту кредитодавця.
У матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в якому зазначена інформація щодо основних умов кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
Згідно з платіжним дорученням від 02 лютого 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено переказ коштів відповідачці у розмірі 22000 грн., відповідно до договору №960131524 від 02 лютого 2021 року на картку № НОМЕР_1 , яка вказана у заявці на отримання грошових коштів у кредит.
Згідно з інформацією АТ КБ «Приват банк», наданою суду на виконання ухвали від 03 версеня 2025 року, банківська картка № НОМЕР_2 емітована на ім'я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 . На зазначену банківську картку 02 лютого 2021 року були зараховані грошові кошти в сумі 22000 грн., що також підтверджується випискою по рахунку. Номер телефону на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 02 лютого 2021 року по 07 лютого 2024 року: фінансовий номер телефону НОМЕР_4 . Аналогічний номер телефону знаходиться в анкетних даних ОСОБА_2 .
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідно до розрахунків, наданих позивачем, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №960131524 від 02 лютого 2021 року, станом на 25 червня 2025 року становить 88734 грн. 84 коп., з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 21999 грн. 60 коп., прострочена заборгованість за відсотками - 66735 грн. 24 коп., що також підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором.
28 листопада 2018 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28 листопада 2019 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31 грудня 2020 року між клієнтом та фактором укладено додаткову угоду №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та №28/1118-01.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
05 серпня 2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТзОВ «Таліон Плюс» ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року - якими продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року включно, всі інші умови залишились без змін.
Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року визначено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Тобто предметом договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п.1.3 договору факторингу №05/0820-01, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
В той же час, відповідно до п.1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку №1 до цього договору.
Відповідно до реєстру боржників №9 від 30 травня 2023 року від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_2 за кредитним договором №960131524 на загальну суму 88734 грн. 84 коп.
04 червня 2025 року ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу №04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №960131524.
За цим договором фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Таким чином, позивачем не доведені належними та допустимими доказами позовні вимоги щодо правомірності стягнення ним заборгованості за кредитним договором №960131524 від 02 лютого 2021 року.
Відповідно до положень ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Згідно з ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №910/11965/16.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, тощо).
Судом встановлено, що позивач мотивує свої вимоги тим, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТзОВ «Таліон Плюс», від ТзОВ «Таліон Плюс» до ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс», від ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» до ТзОВ «Юніт Капітал».
Однак, як вже зазначалося вище, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу переходу права вимоги за кредитним договором №960131524 від ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до ТзОВ «Таліон Плюс», оскільки кредитний договір №960131524 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою був укладений 02 лютого 2021 року, тобто через три роки після укладення 28 листопада 2018 року договору факторингу №28/1118-01 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс».
Право вимоги до відповідачки вказано лише у реєстрі прав вимоги і не існувало на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01. Вимога на момент укладення договору мала би бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» щодо відповідачки на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 не було, та сторони зазначеного договору факторингу не могли передбачити, що 02 лютого 2021 року ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено кредитний договір з відповідачкою.
Отже, на момент укладення договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01, за яким відступлено права вимоги за кредитним договором №960131524, боргові зобов'язання відповідачки перед первісним кредитором ще не існували, відтак і не могли бути відступлені права кредитора за цим договором факторингу. Оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником, то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТзОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01. Крім того, на час укладення такого договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, оскільки предмет не індивідуалізовано належним чином.
Як вже зазначалося судом вище, відповідно до сталих правових позицій Верховного Суду, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором №960131524, необхідно відмовити, оскільки позивачем не доведено факт набуття ним права вимоги за кредитним договором, за якими відбувається стягнення, а отже, позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідачки не підлягає стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №960131524 від 02 лютого 2021 року відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 20 жовтня 2025 року.
СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК