Справа № 462/6020/25
21 жовтня 2025 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Мруць І.С.,
за участю секретаря судового засідання Булавки Х.Н.,
справа № 462/6020/25
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Новіцького Павла Михайловича до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,
встановив:
представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути: з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь позивача кошти в сумі 49383.74 грн., з яких 36085.74 грн. сума страхового відшкодування, 10098 грн. - витрати на проведення експертизи, 3200 грн. - витрати пов'язані з евакуацією транспорту з місця ДТП, витрати пов'язані із вчиненням дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до їх розгляду, а саме за здійснення фотокопіювання документів в сумі 648 грн.; з ОСОБА_2 - кошти в сумі 85689.94 грн. завданих збитків та 8000.00 грн. моральної шкоди, витрати, пов'язаних із вчиненням дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, а саме за здійснення фотокопіювання документів та послуги «Укрпошти» в сумі 739.50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.03.2025 року у м. Львові на вул. Залізнична, 7А водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Opel Astra» здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП автомобілю «Skoda Fabia» д.н. НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження.
Постановою Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ТДВ СК «Гардіан».
Зазначає, що 21.03.2025 позивач звернувся до СК «Гардіан» із заявою про виплату страхового відшкодування, а 23.05.2025 із заявою про надання для ознайомлення розрахунку розміру страхової виплати. Однак, відповідач проігнорував дану заяву та відповіді на неї не надав.
10.06.2025 на картковий рахунок позивача в АТ КБ «Приватбанк» від СК «Гардіан» надійшли кошти як страхове відшкодування в сумі 123 914,26 грн., а 11.07.2025 СК «Гардіан» надіслав на електронну адресу представника Позивача Звіт № 2248/25 від 15.05.2025. З даним Звітом СК «Гардіан» не ознайомлював Позивача, про його існування Позивачеві не було відомо, та з останнім СК «Гардіан» не погоджував розмір страхового відшкодування.
Згідно із висновком № 60 експерта, складеного 14.06.2025 за наслідками проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Astra» д.н. НОМЕР_2 є значно вищою ніж Звіт СК «Гардіан» та становить 242489,94 грн., а з урахуванням зносу становить 195500,57 грн.
Враховуючи наведене просить позов задоволити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу слухати у спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
08.09.2025 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано додаткові пояснення у справі, у яких він зазначає що у Ремонтній калькуляції G-43747 (додаток до Звіту № 2248/25 від 15.05.2025) у переліку складових, які підлягають заміні, оцінювачем безпідставно не відображено запчастини код 2622, код 7753. З огляду на зазначене, відомості про середню ринкову вартість автомобіля, вартість робіт, кількість нормо-годин, вартість лакофарбового матеріалу (арк.2,3) у Звіті № 2248/25 від 15.05.2025 є заниженими, а тому - недостовірними, в зв'язку із чим вважає, що даний документ не підлягає визнанню доказом у справі.
15.09.2025 року представником відповідача СК «Гардіан» подано відзив на позовну заяву у якому відповідач визнає факт укладання договору добровільного страхування транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_2 , та факт настання ДТП, яка відбулась 19.03.2025 року. Зазначає, що відповідачем у порядку визначеному законом виплачено страхове відшкодування відповідно до Звіту №2248/25 з урахуванням франшизи та з вирахуванням податку на додану вартість у розмірі 124468,65 грн., просить відмовити в задоволені позовних вимог.
17.09.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», у якій представник позивача зазначає, що відповідач не ознайомив позивача зі Звітом №2248/25 від 15.05.2025 року, про існування останнього позивачеві не було відомо. Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» не погоджувало розмір страхового відшкодування, яке було виплачено 10.06.2025 року, а тому, вважає, що у відповідача не було підстав для виплати страхового відшкодування на підставі Звіту №2248/25 від 15.05.2025 року. Також зазначає, що відповідачем у відповідь на адвокатський запит від 04.07.2025 року надано Звіт №2248/25 від 15.05.2025 року складеного ФОП ОСОБА_4 , до якого долучено акт огляду від 24.03.2025 року оцінювача ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву, заперечення не подавав.
Згідно Відповіді №15888510, ОСОБА_2 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації 04.07.2025 року.
Відповідно до Довідки про доставку електронного документу ухвала від 21.08.2025 року доставлена до електронного кабінету відповідача - 21.08.2025 року.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 19.03.2025 року о 16 год. 04 хв. у м. Львові на вул. Залізнична, 7А керуючи транспортним засобом «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , а той по інерції внаслідок удару здійснив зіткнення із автомобілем «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1, п.13.1 та п.2.3б ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 15.05.2025 року по справі №462/2146/25 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.12).
Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вказані обставини сторонами по справі не заперечуються.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , власником транспортного засобу «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (а.с. 15)
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Opel Astra» номерний знак НОМЕР_2 , на момент ДТП застрахована у встановленому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» відповідно до Полісу №ЕР-225591143. (а.с. 98)
Відповідно до Полісу №ЕР-225591143 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком є Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», строк дії договору з 20.12.2024 року по 19.12.2025 року включно, страхова сума потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 160 000,00 грн., розмір франшизи - 3200 грн., забезпечений транспортний засіб - «Opel Astra» номерний знак. НОМЕР_2 . (а.с. 98).
01.01.2025 року Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-првової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (даді Закон №1961-ІV) втратив чинність у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон №3720-ІХ).
Враховуючи положення п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3720-ІХ, так як договір обов'язкового страхування укладено 20.12.2024 року, до введення в дію цього Закону, спірні правовідносини регулюються Законом №1961-ІV.
20 березня 2025 року позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» з повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку. Дана обставина також не заперечується відповідачем у відзиві. (а.с. 99-100).
24 березня 2025 року проведено огляд транспортного засобу «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно акту огляду транспортного засобу (а.с. 106-107).
На замовлення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» ФОП ОСОБА_4 15 травня 2025 року складено Звіт №2248/25 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу відповідно до якого вартість відновлювального ремонту становить 220 358.26 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 153 202,39 грн. (а.с.101-105)
Відповідно до ст.36.2 Закону №1961-ІV, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до платіжної інструкції №239294 від 10.06.2025 року Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» сплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 у сумі 123 964,26 грн, а відповідно до платіжної інструкції №246015 від 08.09.2025 року - у сумі 504,39 грн., всього - 124 468.65 грн. (а.с.143-144).
Водночас, позивач стверджує, що він неодноразово звертався до СК «Гардіан» із вимогою про надання інформації та документу, на підставі якого було сплачено страхове відшкодування, та лише 11.07.2025 року отримав електронною поштою Звіт №2248/25 від 15.05.2025, на підтвердження чого подав суду копії листів страхової компанії за №25/06/25/8 від 25.06.2025, №02/06/25/2 від 02.06.2025, №26/06/25/7 від 26.06.2025, №11/07/25/2 від 11.07.2025 (а.с.55-58).
Відтак, позивач вважає, що правових підстав в СК «Гардіан» для виплати страхового відшкодування на підставі Звіту №2248/25 від 15.05.2025 не було.
Відповідачем СК «Гардіан» такі доводи позивача не спростовано.
Позивач стверджує, що з огляду на те, що його не було повідомлено відповідачем про результати розгляду його заяв та будучи переконаним, що розрахований відповідачем розмір матеріального збитку, завданого внаслідок настання страхового випадку, може бути значно заниженим, він вирішив скористатись своїм правом на залучення незалежного судового експерта.
14 червня 2025 року судовим експертом Галамай Б.І. за заявою ОСОБА_1 на підставі договору № 4 від 04 червня 2025 року складено Висновок №60 судової транспортно-товарознавчої експертизи, відповідно до якого:
- вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 в наслідок його пошкодження в ДТП 19.03.2025 року в цінах, станом на момент його останнього огляду оцінювачем 26.03.2025 року без врахування (включення) ПДВ становить: 242 489,94 грн.,
- вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля без врахування (включення) ПДВ становить: 195 500.57 грн. (а.с.18-26, 27-51).
Суд вважає обгрунтованими доводи позивача щодо відсутності згоди щодо розміру та способу здійснення страхового відшкодування, бере до уваги висновок №60 судової транспортно-товарознавчої експертизи, та зауважує, що відповідачі заперечень проти розрахунків, викладених у такому висновку, не подавали, клопотань про призначення транспортно-товарознавчої експертизи не заявляли.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За частиною 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з частинами 1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до частини 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Статтями 28, 29 Закону №1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Так, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37 вказаного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Таким чином, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в межах страхової суми відшкодовує вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Якщо суми страхового відшкодування недостатньо для компенсації потерпілій особі завданої шкоди - обов'язок відшкодування частини завданої шкоди, не покритої сумою страхового відшкодування покладається на особу, відповідальну за завдання шкоди.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі №924/675/17.
Згідно з положенням пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Окрім того, суд зазначає, що у п. 12.1 Закону України № 1961-IV вказано, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи наведене, оскільки вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля без врахування (включення) ПДВ становить 195 500.57 грн., ліміт відповідальності згідно умов страхового полісу становить 160 000,00 грн., а Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 123 964.26 грн., то позивач має право на стягнення з СК «Гардіан» суми у розмірі 32 835,74 грн. (160 000,00 грн. (ліміт відповідальності згідно умов страхового полісу) - 3200 грн. (франшиза) - 123 964.26 грн. (виплачене страхове відшкодування) = 32835,74 грн).
Щодо позовних вимог про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» 3200 грн., витрат пов'язані з евакуацією транспорту з місця ДТП, такі задоволенню не підлягають, оскільки виходять за ліміт страхового відшкодування передбаченого договору, однак можуть бути компенсовані винуватцем ДТП.
В частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 , то суд вважає такі обгрунтованими, виходячи із обов'язку винної у ДТП особи відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), виходячи із наступного розрахунку: 242 489,94 грн. (вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia» реєстраційний номер НОМЕР_1 (вартість матеріального збитку) - 156 800 грн. (сума страхового відшкодування) = 85 689.94 грн.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.
Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Відповідно до п. п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Суд враховує, що захист порушеного права забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з порушенням її прав. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.
Суд погоджується з доводами позивача, що у зв'язку із пошкодженням його транспортного засобу позивач міг зазнати переживань та негативних емоцій, зазнав зміни звичного укладу його життя, пов'язаного із тривалою неможливістю використання пошкодженого автомобіля, а винуватець ДТП не відшкодував на час звернення до суду завдану матеріальну шкоду. Суд враховує, що позивач витрачає зусилля на відновлення своїх прав, а тому доходить висновку, що вимога про відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати на судового експерта підтверджуються договором №04 від 04 червня 2025 року відповідно до якого вартість Договору становить 9998 грн. 00 коп. (а.с. 51)
Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі.
Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.
Вказане узгоджується з висновком викладеним у постанові Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23).
Оскільки висновок експерта був врахований судом при ухваленні рішення, то витрати, пов'язанні із проведення автотоварозначої експертизи, є витратами пов'язаними із розглядом справи тому суд вважає, що з відповідачів слід стягнути по 4999 грн. з кожного (9998 : 2) грн. витрат за проведення судової експертизи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До судових витрат також належать витрати, пов'язані з вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду.
На підтвердження витрат пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду позивачем надано фіскальні чеки на загальну суму 739 грн. 50 коп. а тому такі підлягають стягненню з відповідачів по 369.75 грн. з кожного (739,50 : 2) грн.
Із п.9 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - які є інвалідом другої групи.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки відповідно до Довідки серія 12 ААГ №713455 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією являється інвалідом другої групи безтерміново, тому суд вважає, що з відповідачів слід стягнути судовий збір у розмірі 1444 грн. 62 коп. в дохід держави по 722,31 грн. з кожного (1444.62 : 2).
На підставі ст.12, 13, 76-78, 81, 141, 258-259, 264-265, 274-279 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Новіцького Павла Михайловича до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування- задоволити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_1 :
- страхове відшкодування у розмірі 32835 (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) гривень, 74 копійки,
- судові витрати по оплаті послуг судового експерта у розмірі 4999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень, 00 копійок, витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 369 (триста шістдесят дев'ять) гривень, 75 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
-матеріальну шкоду у розмірі 85 689 (вісімдесят п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) гривень, 94 копійки, моральну шкоду у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень;
-судові витрати по оплаті послуг судового експерта у розмірі 4999 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень, 00 копійок, витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 369 (триста шістдесят дев'ять) гривень, 75 копійок.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» та ОСОБА_2 в дохід держави по 722 (сімсот двадцять дві) гривні, 31 копійці судового збору з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 );
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, ЄДРПОУ 35417298);
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 ).
Судове рішення складено 21 жовтня 2025 року.
Суддя: І.С. Мруць