Справа № 462/7786/18
провадження 1-в/462/138/25
20 жовтня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про вирішення питання щодо звільнення від відбування призначеного покарання засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
провідний інспектор Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 звернулася до суду із поданням про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, мотивуючи тим, що на обліку Залізничного РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області перебуває ОСОБА_4 , якого вироком Залізничного районного суду м. Львова від 19.02.2019 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді одного року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробовуванням, встановлено іспитовий строк терміном на 1 /один/ рік. У зв'язку з тим, що сума завданої шкоди не перевищує суму двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення та підпадає під кваліфікацію ст. 51 КУпАП, просить привести судове рішення у відповідність до законодавства та звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
У судове засідання представник органу пробації не з'явилася, подала суду заяву, у якій подання підтримала, просила проводити розгляд подання у її відсутності.
Засуджений у судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій підтримав подане подання, просив таке задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явилася, подала заяву, у якій просила проводити розгляд подання у її відсутності, підтримала подання.
Об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали подання, вивчивши матеріали особової справи № 20/2019, суд виходить з такого:
Відповідно до п.13 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 19.02.2019 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді одного року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із випробовуванням, встановлено іспитовий строк терміном на один рік. Покладено обов'язки, визначені ст. 76 КК України.
Згідно вироку Залізничного районного суду м. Львова від 19 лютого 2019 року ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України 14.11.2018 року, 26.12.2018 року, 28.12.2018 року, 04.01.2019 року, 06.01.2019 року, 12.01.2019 року та своїми діями заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 1637 грн. 12 коп.
09.08.2024 року набув чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон України №3886-ІХ від 18.07.2024).
Закон України №3886-ІХ від 18.07.2024 року, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX від 18.07.2024, мають зворотну дію в часі.
Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 року ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції та адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Такого висновку дійшла об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 278/1566/21.
Частиною 5 Підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України визначено, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривні.
Відповідно, 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 1 січня 2018 року становить 881 гривень.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривня.
Відповідно, 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб установленого на 1 січня 2019 року становить 960 гривень 50 копійок.
Із зазначеного вбачається, що з 09.08.2024 року особа підлягає адміністративній, а не кримінальній відповідальності за крадіжку, вчинену у 2018 році та у 2019 році, якщо вартість викраденого майна не перевищує 1762 гривні та 1921 гривню відповідно.
Викладене узгоджується з постановою Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа №567/507/23, провадження № 51-7110км23) та постановою Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа № 278/1566/21, провадження № 51-2555кмо24), у якій вказано, що із часу набуття 09 серпня 2024 року чинності Законом №3886-ІХ кримінальна відповідальність за статтями 185, 190,191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 НМ.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого усунена законом, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи наведене, ОСОБА_4 засуджений за діяння, кримінальна караність якого усунута, а тому подання органу пробації є підставним та підлягає задоволенню, тому ОСОБА_4 слід звільнити від призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 185 КК України на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ст. 372, 537, 539 КПК України, ч.2 ст.74 КК України, суд
подання провідного інспектора Залізничного районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_3 про вирішення питання щодо звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від призначеного покарання за вироком Залізничного районного суду м. Львова від 19 лютого 2019 року на підставі ч. 2 ст. 74 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її складання через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: ОСОБА_1