Справа № 444/3444/25
Провадження № 2/444/1801/2025
16 жовтня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Зеліско Р. Й.
секретар судового засідання Мамедова Г.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна про визнання права власності на спадкове майно.
Просить визнати за ним, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок садибного типу, загальною площею - 222.2 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримую в повному обсязі, просить такі задовольнити.
Представник відповідача Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, при вирішенні справи покладаються на думку суду.
Представник третьої особи - приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна в підготовче судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак надіслала заяву про розгляд справи у його відсутності та на виконання ухвали Жовківського районного суду Львівської області копії спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
А тому, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки всі учасники справи в підготовче судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що видно із копії свідоцтва про смерть. Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно.
Мати позивача ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто ще до смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , що видно з копії рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 18 грудня 2024 року у справі №466/12519/24 (а.с. 63-64).
Відповідно до вимог статей 123 і 126 Цивільного кодексу (1540-06) та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п. 10 постанови N 3 від 2 березня 1973 р. "Про судову практику в справах про поділ колгоспного двору і виділ з нього", розмір частки колишнього члена колгоспного двору в спільному майні, що належить дворові і збереглося після його перетворення в господарство робітників та службовців (якщо на час припинення існування двору цей член не втратив права на неї), встановлюється згідно зі ст. 123 Цивільного кодексу. Тому при поділі майна, яке є спільною власністю колгоспного двору, суди повинні виходити з принципу рівності часток усіх колишніх членів двору, в тому числі непрацездатних і неповнолітніх. Майно, придбане після перетворення колгоспного двору в господарство робітників чи службовців, підлягає поділу за нормами, що регулюють поділ спільної часткової власності або спільної сумісної власності подружжя.
Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його син - ОСОБА_1 . Факт родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підтверджується копією рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 18 грудня 2024 року у справі №466/12519/24.
З спадкової справи видно, що інших спадкоємців немає.
З матеріалів справи вбачається, що до складу спадкового майна увійшли: земельна ділянка площею 0.39 га, кадастровий номер: 4622787300:03:008:0011, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка площею 0.25 га, кадастровий номер: 4622787300:03:008:0012, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №422391550 від 11 квітня 2025 року, сформованого приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В., земельна ділянка площею 0.25га, кадастровий номер: 4622787300:03:008:0012 належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 416, виданий 11 квітня 2025 року, видавник: Приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В.
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав №422395158 від 11 квітня 2025 року, сформованого приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В., земельна ділянка площею 0.39 га, кадастровий номер: 4622787300:03:008:0011 належить на праві власності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 417, виданий 11 квітня 2025 року, видавник: Приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В.
Однак, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постановою приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В. від 23 травня 2025 року було відмовлено, оскільки не подані правовстановлюючі документи на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, та було рекомендовано звернутись до суду з метою вирішення даного питання.
Отже, належним способом захисту прав спадкоємця у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок є звернення спадкоємця до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Частиною 3 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину , але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, судом встановлено і це вбачається з копії спадкової справи № 172/2024, що ОСОБА_1 (позивач) подав до нотаріуса заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 56-83).
Окрім цього, судом встановлено та як вбачається з виписки з погосподарської книги №1 по селу Думичі Замківської сільської ради Жовківського району Львівської області, виданій старостою Замківського старостинського округу Добросинсько-Магерівської сільської ради за № 125 від 28 січня 2025 року станом на 30 червня 1990 року, головою домогосподарства у АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Будинок побудований у 1988 році, загальна площа будинку - 222.2 м.кв., житлова - 124.3 м.кв., шість житлових кімнат. Тип двору - робітничий.
Згідно рішення Погариської сільської ради №8 від 15 грудня 1994 року та господарського обліку, ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0.64 га, з них 0.25 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і 0.39 га. для ведення особистого селянського господарства.
З матеріалів справи, а саме з довідки КП ЛОР «Шептицького міжміського бюро технічної інвентаризації» за № 1726 від 11 квітня 2025 року вбачається, що станом на 31 грудня 2012 року, реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 не проводилась.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦK України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України від «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок та господарські будівлі.
Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованим та проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок садибного типу, загальною площею - 222.2 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 16 жовтня 2025 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.