Справа № 461/9719/21
Провадження № 6/461/189/25
16.10.2025 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
Головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Герман М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про зміну способу та порядку виконання рішення,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть заяви та дані про особу, яка її заявила, суть питання, яке вирішується судом
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Юлія Андріївна звернулася до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 05.04.2022 року. Ґрунтуючи заяву вказує, що підставою звернення до суду є те, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни перебуває виконавче провадження ВП №77042935 з примусового виконання виконавчого листа №461/9719/21 виданого 26.09.2024 Галицьким районним судом м. Львова про зобов'язання ОСОБА_1 повернути боржнику - Акціонерному товариству «Ідея Банк» стягнуті на виконання судового рішення у цивільній справі №461/9719/21, ухваленого Галицьким районним судом м. Львова 05 квітня 2022 року, грошові кошти за кредитним договором №Z62.00200.003607971 від 29.01.2018 року у розмірі 38277 гривень 81 копійку, інфляційні втрати у сумі 5584 грн. 58 коп. та 3 % річних у сумі 2640 грн.
Заявниця зазначає, що встановлений рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05.04.2022 року спосіб виконання рішення, як зобов'язання вчинити певну дію, не дозволяє застосувати виконавцю інші, більш ефективні, заходи примусового виконання рішення суду, в силу ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», які можна застосувати при виконанні рішень майнового характеру і визначені у ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» та невиконання боржником самостійно рішення суду унеможливлює виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 05.04.2022 року.
16.10.2025 представник заінтересованої особи ОСОБА_1 адвокат Качамар І.М. подав до суду пояснення, відповідно до змісту яких заперечує проти задоволення вказаної заяви, вважає таку передчасною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зокрема вказує, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05.04.2022 стягнуто кошти саме з АТ «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 . У свою чергу, заявник наголошує, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті, а задоволення вказаної заяви фактично змінює рішення суду по суті, а тому відсутні підстави для задоволення такої заяви.
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалюючи рішення про можливість розгляду справи, суд виходить з того, що положеннями ст. 435 ЦПК України визначено строки розгляду даної категорії справ. Крім того, жодних застережень щодо неможливості розгляду справи на підставі наданих суду матеріалів учасники провадження не висловили.
Суд також приймає до уваги, що сторони зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, суд приймає до уваги положення ст. 12 ЦПК України, згідно яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Отже, з врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для розгляду заяви по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи заінтересованої особи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
В ході провадження у справі заявник - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю. А. заяву підтримала з мотивів наведених у ній.
II. Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. ( абз. 1 ч. 1 ст. 435 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.
Дослідивши матеріали справи, а також заслухавши доводи заявника, суд приходить до висновку, що заява приватного виконавця виконавчого округу Львівської області не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду (пункт 9 частини 3 статті 129 Конституції України).
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст. 18 ЦПК України).
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується зокрема на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05.04.2022 вирішено:
«Позов задовольнити.
Визнати кредитний договір № Z62.00200.003607971від 29.01.2018 року припиненим, у зв'язку з його повним виконанням з 18.09.2019 року.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 надміру сплачені кошти за кредитним договором № Z62.00200.003607971 від 29.01.2018 року в розмірі 38277,81 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 5584 грн. 58 коп. та 3 % річних у сумі 2460 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 7500 грн. 00 коп.
Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь держави судовий збір у розмірі - 992 грн. 40 копійок.»
Постановою Львівського апеляційного суду від 27.04.2023 вказане рішення скасовано частково та ухвалено:
«апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2022 року в частині стягнення з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 надміру сплачених коштів за кредитним договором № Z62.00200.003607971 від 29 січня 2018 року в розмірі 38277.81 грн., інфляційних втрат в сумі 5584.58 грн. та 3 % річних у сумі 2460.00 грн. скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.»
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2024 вирішено:
«Заяву задовольнити.
Допустити поворот виконання судового рішення у цивільній справі №461/9719/21, ухваленого Галицьким районним судом м. Львова 05 квітня 2022 року, про стягнення з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 коштів за кредитним договором №Z62.00200.003607971 від 29.01.2018 року у розмірі 38277,81 грн., інфляційних втрат у сумі 5584 грн. 58 коп. та 3 % річних у сумі 2460 грн.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути боржнику - Акціонерному товариству «Ідея Банк» стягнуті на виконання судового рішення у цивільній справі № 461/9719/21, ухваленого Галицьким районним судом м. Львова 05 квітня 2022 року, грошові кошти за кредитним договором №Z62.00200.003607971 від 29.01.2018 року у розмірі 38277 (тридцять вісім тисяч двісті сімдесят сім) гривень 81 копійку, інфляційні втрати у сумі 5584 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 58 коп. та 3 % річних у сумі 2460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн.»
Постановою Львівського апеляційного суду від 02.08.2024 вказане рішення залишено без змін: «апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2024 року залишити без змін.»
Згідно ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
26.09.2024 Галицьким районним судом м. Львова, на виконання згаданого рішення суду, видано виконавчий лист відповідно до якого:
«Суд вирішив (присудив): Зобов'язати ОСОБА_1 повернути боржнику - Акціонерному товариству «Ідея Банк» стягнуті на виконання судового рішення у цивільній справі № 461/9719/21, ухваленого Галицьким районним судом м. Львова 05 квітня 2022 року, грошові кошти за кредитним договором №Z62.00200.003607971 від 29.01.2018 року у розмірі 38277 (тридцять вісім тисяч двісті сімдесят сім) гривень 81 копійку, інфляційні втрати у сумі 5584 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 58 коп. та 3 % річних у сумі 2460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн.»
Таким чином, зміст виконавчого документа відповідає рішенню суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як наведено вище, згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, сутність процедури встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення, полягає насамперед у встановлені обставин та фактів, що свідчать про неможливість виконання рішення суду.
Судом встановлено, 31.01.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Шелінською Ю.А. винесено постанову про відкриття провадження ВП №77042935 за виконавчим листом №461/9719/21 виданого 26.09.2024 Галицьким районним судом м. Львова та скерована рекомендованим повідомленням боржнику ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , яке відповідно до рекомендованого повідомлення вручене 04.02.2025 року.
Разом з тим, згідно відповіді Виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області №18/12-11221 від 12.05.2025, повідомлено, що згідно Реєстру територіальної громади гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Відтак, як підтверджується матеріалами справи, подальше процесуальні документи виконавчого провадження були скеровані за неналежною адресою : АДРЕСА_3 замість належної: АДРЕСА_2 , що свідчить про неналежну обізнаність боржника щодо вчинення виконавчих дій щодо нього.
Згідно п. 10 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі №350/426/16-ц.
З метою забезпечення своєчасного захисту та відновлення порушеного права особи ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб.
Слід зауважити, що законодавча норма не передбачає зміну судового рішення по суті, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Враховуючи той факт, що чинне законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання судового рішення з аналізу судової практики вбачається, що заявником має бути доведено існування конкретних обставин, які істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.
Отже, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення слід виходити з того, що:
- із відповідною заявою слід звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції;
- із такою заявою можуть звернутися виключно стягувач чи виконавець;
- для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим;
- на виконання вимог цивільного процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.
Звертаючись до суду з заявою приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Шелінська Ю.А. не надала належні та допустимі докази на підтвердження обставин наявності процесуально-правових підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 05.04.2022 року.
Так, як наведено вище, боржник наголошує на необізнаності про хід виконавчого провадження, внаслідок неналежного повідомлення виконавцем. Крім того, з матеріалів справи не встановлено, що боржник вчиняє свідомі дії на ухилення від виконання рішення суду.
Суд погоджується з виконавцем в частині доводів щодо необхідності фактичного виконання рішення суду. Разом з тим, необхідність виконання рішення суду не може вважатися належною та законною підставою для фактичної його зміни на цій стадії.
Водночас, з огляду на те, що на даний час боржник обізнаний у факті відкриття відповідного виконавчого провадження та володіє даними про особу, яка його здійснює, що підтверджується заявою представника боржника у цій справі, суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на необхідність виконання положень статті 129-1 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення та недопущення дій, які можуть мати ознаки свідомого ухилення від його виконання.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність на даний час законних підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст. 258, 259, 260, 261 ЦПК України,
постановив:
У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Шелінської Юлії Андріївни про зміну способу та порядку виконання рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 21.10.2025.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький