Справа № 461/8583/25
Провадження № 1-кс/461/6474/25
20.10.2025 року м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові, погоджене з прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , клопотання старшого слідчого в ОВ ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001149 від 19.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
старший слідчий в ОВ ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду із клопотанням, в якому просить накласти арешт на предмети вилучені під час огляду місця ДТП 19.10.2025, а саме на: фрагменти пластмаси чорного та сірого кольорів, номерний знак « НОМЕР_1 », лівий черевик, правий черевик, каблук, накладку на каблук, логотип автомобіля марки «BMW», мобільний телефон, фрагменти ЛФП чорного кольору.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що 19.10.2025 виявлені та вилучені під час огляду місця ДТП 19.10.2025 фрагменти пластмаси чорного та сірого кольорів, номерний знак « НОМЕР_1 », лівий черевик, правий черевик, каблук, накладку на каблук, логотип автомобіля марки «BMW», мобільний телефон, фрагменти ЛФП чорного кольору, визнано речовими доказами, оскільки на них могли зберегтися сліди злочину. В подальшому, може виникнути необхідність для їх експертного дослідження, у зв'язку з чим необхідно забезпечити зберігання даних речових доказів шляхом накладення арешту на них.
Слідчий у судове засідання не з'явився, оскільки згідно клопотання просить проводити розгляд клопотання про арешт майна без участі слідчого та прокурора, які підтримують клопотання в повному обсязі.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Встановлено, що 19.10.2025 о 06:50 год., на автодорозі «Львів-Самбір-Ужгород» поблизу с. Стрілковичі Самбірського району Львівської області відбулась ДТП (наїзд т/з на пішохода) за участі автомобіля марки «BMW X5» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6 та пішохода ОСОБА_7 , 1963 р.н. Внаслідок ДТП, ОСОБА_7 загинула на місці пригоди. Водій ОСОБА_6 на автомобілі залишив місце пригоди та в подальшому був встановлений працівниками поліції.
19.10.2025 після огляду місця дорожньо-транспортної вилучено: фрагменти пластмаси чорного та сірого кольорів, номерний знак « НОМЕР_1 », лівий черевик, правий черевик, каблук, накладку на каблук, логотип автомобіля марки «BMW», мобільний телефон, фрагменти ЛФП чорного кольору.
19.10.2025 виявлені та вилучені під час огляду місця ДТП 19.10.2025 фрагменти пластмаси чорного та сірого кольорів, номерний знак « НОМЕР_1 », лівий черевик, правий черевик, каблук, накладку на каблук, логотип автомобіля марки «BMW», мобільний телефон, фрагменти ЛФП чорного кольору, визнано речовими доказами, оскільки на них могли зберегтися сліди злочину.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим доведено, що метою накладення арешту на майно є забезпечення речових доказів.
Арешт на вище вказане майно, як тимчасово вилученого майна є розумним та співрозмірним обмеженням права власності щодо виконання завдання кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням може бути виконане.
Незастосування арешту майна із позбавленням права на відчуження та розпорядження, може привести до настання наслідків, які перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВ ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000001149 від 19.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - задоволити.
Накласти арешт на предмети вилучені під час огляду місця ДТП 19.10.2025, а саме на: фрагменти пластмаси чорного та сірого кольорів, номерний знак « НОМЕР_1 », лівий черевик, правий черевик, каблук, накладку на каблук, логотип автомобіля марки «BMW», мобільний телефон, фрагменти ЛФП чорного кольору.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВ ВРЗСТ СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 та інших слідчих групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду - протягом п'яти днів з дня її отримання.
Слідчий суддя ОСОБА_1