Справа №461/7038/25
20 жовтня 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Мироненко Л.Д.
секретар судового засідання Курилюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, приватного виконавця Макаренко Анни Сергіївни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позовні вимоги.
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 26.04.2019 року між ним та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 9706703.
Згодом за договором факторингу право вимоги було відступлено до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
04.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем було вчинено виконавчий напис № 550 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 14451 грн.
На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. відкрито виконавче провадження, яке на даний час перебуває на виконанні у приватного виконавця Макаренко А.С.
Позивач вважає, що вважає, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вказує, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис на підставі переліку документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитних договорах, який не був чинний.
Враховуючи наведене, просить позов задоволити.
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.08.2025 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Повідомлення відповідача здійснювалось шляхом надсилання копії позову та ухвали про відкриття провадження до кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд». Однак ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правом на подання відзиву не скористалось.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 26.04.2019 року ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 9706703.
20.09.2019 року на підсатві договору факторингу № 36-МЛ, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором № 9706703 від 26.04.2019 року було відступлено до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
04.01.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем було вчинено виконавчий напис № 550 про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 14451 грн., з яких:
-заборгованість за сумою кредиту - 6000 грн.;
-заборгованість за комісією - 2000 грн.;
-заборгованість по несплаченим відсоткам - 4311 грн.;
-строкова заборгованість за штрафами і пенями -1380 грн.
26.02.2021 року на підставі вказаного виконавчого напису № 550 від 04.01.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. відкрито виконавче провадження № 6456383.
Мотиви прийняття рішення судом.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Спірні правовідносини у цій справі регулюються ЦК України із застосуванням норм Закону України «Про нотаріат».
Відповідно ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стягнення заборгованості у безспірному порядку проводиться відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» зі змінами та доповненнями (далі - Перелік документів).
Згідно п.1 Переліку, нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Однак, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.
Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.
Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов'язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов'язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, вчиняючи оспорювані виконавчі написи, приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21)
Таким чином, пунктом 1 Переліку передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).
Для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як встановлено судом, кредитні договори було укладено в простій письмовій формі, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Отже, приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів, вже не є чинні.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначене вище дає підстави для визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягають виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
При ухваленні рішення, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17, відповідно до якої порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням наведеного, оскільки встановлено недотримання приватним нотаріусом під час вчинення спірних виконавчих написів вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, а також встановлено наявність підстав, які свідчать, що борг не є безспірним, позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст., 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 550 від 04.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором № 9706703 від 26.04.2019 року у розмірі 14451 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одну) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ-35234236, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, адреса: м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А, каб. 2-7.
Третя особа: приватний виконавець Макаренко Анна Сергіївна, адреса: м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, офіс. 401.
Суддя Мироненко Л.Д.