Єдиний унікальний номер №943/1461/24
Провадження № 2-о/943/61/2025
20 жовтня 2025 року
м.Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
присяжних Якимович С.К., Захаревич О.В.
з участю секретаря судового засідання Пирки В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Буську цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки і піклування Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з означеною заявою. Просить визнати дядька дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним та призначити заявника опікуном над останнім, посилаючись на те, що дядько ОСОБА_3 є особою з інвалідністю І групи «Б» з дитинства (помірна розумова відсталість). Він не може самостійно справлятися в побуті, його потрібно переодягати, слідкувати за його гігієною. Внаслідок хвороби потребує постійного стороннього догляду, не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Заявник здійснює догляд за дядьком, піклується про нього, інших родичів, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_3 немає, тому просить призначити заявника опікуном над останнім.
Заявник ОСОБА_2 , до початку судового засідання, подав письмову заяву з проханням залишити позовні вимоги в частині призначення мене опікуном дядька без розгляду, в решті вимоги щодо визнання особи недієздатною підтримує повністю, просить задоволити, крім того дане засідання проводити у моїй відсутності.
Представник заінтересованої особи також подав заяву з проханням справу слухати у їх відсутності, заперечень щодо такого, не подали.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши такі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Фізична особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути, відповідно до ст.39 ЦК України, визнана судом недієздатною.
Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено наступне.
Згідно довідки МСЕК серія 12 ААА № 848475 від 21.03.2019 року, підтверджено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом I групи «Б» з дитинства безтерміново (помірна розумова відсталість), внаслідок хронічного стійкого психічного розладу, періодично проходить обстеження та лікування, останній не розуміє обставин, що відбуваються навколо, не усвідомлює значення своїх дій, не може керувати ними, не може самостійно пересуватись та самообслуговуватись, постійно потребує стороннього догляду.
Згідно довідки № 320 від 03.06.2024 року виданої КНП Буської міської ради «Буська ЦРЛ», підтверджено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Боложинів Золочівського району Львівської області перебуває на диспансерному психіатричному обліку з 17.05.2016 року, має помірну розумову відсталість.
Заявник проживає разом з дядьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов від 10.05.2024 року, а здійснює за ним постійний сторонній догляд.
Згідно з п. 1 ч. 2, 4 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Розгляд вказаної категорії справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Відповідно до ч.1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Згідно з ч.1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Відповідно до ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.
Дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що заявник проживає разом з дядьком, який постійно хворіє, потребує постійного стороннього догляду. Заявник здійснює догляд за ним, піклується про нього.
Ухвалою Буського районного суду від 16 січня 2025 року у справі призначена судово - психіатрична експертиза.
Згідно висновку судово - психіатричного експерта № 1140 від 11.07.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 страждає хронічним стійким психічним розладом - помірною розумовою відсталістю, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 внаслідок психічного розладу не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а відтак останнього необхідно визнати недієздатним.
Відповідно до ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законами та іншими нормативно- правовими актами.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до положень ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатись своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Згідно ч. 1ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Так, ст. 56 ЦК України встановлено, що органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права і обов'язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.1.3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Згідно з нормами чинного законодавства та спеціальних нормативно-правових актів піка і піклування у всіх випадках встановлюється органами опіки та піклування (п.3.1 Правил опіки та піклування). Положення, відповідно до якого суд встановлює опіку у разі визнання особи недієздатною, пов'язані із розглядом справ окремого провадження та передбачені розділом ІV гл.2 ЦПК України, і при призначенні опікуна суд повинен враховувати висновок органів опіки та піклування.
Виходячи з аналізу частини 1 статті 60 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 300 Цивільного процесуального кодексу України, обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Оскільки, у суду відсутні дані, про те що заявник звертався із заявою до Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Буської міської ради Львівської області, як органу опіки та піклування щодо надання висновку про доцільність призначення його опікуном, крім того враховуючи клопотання заявника про залишення без розгляду вимог щодо призначення опікуна, а тому прийняття рішення судом про призначення опікуна буде передчасним.
За змістом ч. 2 ст. 299 ЦПК України усі судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною та, як наслідок, встановлення над недієздатною особою опіки та призначення їй опікуна, відносяться на рахунок держави.
Відтак, витрати за проведення експертизи необхідно віднести на рахунок держави.
На підставі статей 30, 36, 60 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 4, 12, 16, 76, 263-265, 295-300 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 - недієздатним та встановити над ним опіку.
Встановити строк дії рішення - 2 (два) роки з моменту набрання ним законної сили.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
За приписами ч. 5 ст. 300 ЦПК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Копії рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя Б.М. Журибіда
Присяжні С.К. Якимович
О.В. Захаревич