ЄУН: 336/10192/25
Провадження №: 1-кс/336/817/2025
про арешт майна
21 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
Дізнавач звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025087080000280 від 17.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч.1 ст.309 КК України, в якому зазначив наступне.
У провадженні сектору дізнання відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області знаходиться зазначене вище кримінальне провадження.
В ході досудового розслідування встановлено, що 17.10.2025 надійшло повідомлення зі служби "102" про те що, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Волошкова біля будинку №11 у громадянина ОСОБА_4 було виявлено та вилучено речовину зеленого кольору.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Так, 17.10.2025 старшим дізнавачем в присутності двох понятих, було проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості розташованої поблизу буд.11 вул. Волошкова у м. Запоріжжі, під час якого у гр. ОСОБА_4 було вилучено виявлений фрагмент рослини зеленого кольору із специфічним запахом, який упаковано до спецпакету із пояснювальним написом та підписами учасників слідчої дії.
Вилучений об'єкт визнано речовим доказом.
Посилаючись на те, що вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може мати доказове значення при проведенні досудового розслідування та має значення речового доказу у кримінальному провадженні, і саме тому підлягають детальному огляду із залученням спеціаліста, експерта.
Дізнавач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна без її участі.
Дослідивши клопотання та матеріали, якими обґрунтовано доводи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Беручи до уваги, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що зазначене у клопотанні майно, вилучене в ході поверхневої перевірки, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на зазначене майно, з метою збереження речових доказів, у зв'язку з чим клопотання дізнавача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 167, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання дізнавача про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт з метою заборони на відчуження, розпорядження та/або користування майном, а саме: фрагмент рослини зеленого кольору зі специфічним запахом, які було вилучено та упаковано до спеціального пакету №PSP 1220590 з пояснювальним написом та підписами учасників слідчої дії.
Ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5