ЄУН: 336/7640/25
Провадження №: 2/336/3854/2025
21.10.25
21 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участі секретаря судового засідання Степливої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через свого представника за довіреністю Кудіну А.В. звернулось до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою, в якій просить: стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №73454112 від 19.09.2024 розмірі 19788,00 грн., з яких: 6000,00 сума заборгованості за основною сумою боргу, 900,00 сума заборгованості за відсотками, 11988,00 грн. - заборгованість за пенею, 900,00 грн. - комісія за надання позики.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №73454112.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №73454112 від 19.09.2024, укладеним між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання, не повернув кредитні кошти у встановлений строк. Тому, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як новим кредитором, за кредитним договором №73454112 в розмірі 19788,00 грн.
Посилаючись на викладені обставини, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою судді від 20.08.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач до суду не з'явився, причин неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань не надав, правом надати відзив - не скористався. Відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законодавством порядку шляхом надіслання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Судом встановлено, що 19.09.2024 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті укладено договір позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) №73454112, за умовами якого відповідачу надані грошові кошти у розмірі 6000,00 грн (п.2.1.Договору) строком на 30 днів (п.2.2. Договору). За умовами Договору, за користування кредитом нараховуються проценти, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день, а також сплачується комісія у розмірі 15,00% від суми наданої позики.
Згідно з умовами Договору, а саме п.1 Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти , на погоджений умовами договору строк, з метою придбання товарів для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.
Позичальник ОСОБА_1 підписанням договору підтвердив, що він ознайомився на сайті позичальника з повною інформацією щодо послуги, з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а також до моменту підписання договору вивчив договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті позичальника, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі.
Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 02820. Додатками до Договору є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Паспорт споживчого кредиту.
14.06.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №14/06/21.
Відповідно до п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу, Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору.
В підтвердження переходу Права Вимоги до Боржника ОСОБА_1 позивачем надано витяг з Реєстру боржників, відповідно до якого сума заборгованості за кредитним договором №73454112 становить 19788,00 грн., з яких: 6000,00 сума заборгованості за основною сумою боргу, 900,00 сума заборгованості за відсотками, 11988,00 грн. - заборгованість за пенею, 900,00 грн. - комісія за надання позики.
Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання, не повернув кредитні кошти у встановлений строк.
При вирішенні питання про задоволення позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору.
Всупереч умовам Кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив дій на погашення існуючої заборгованості.
За змістом ст. 208 ЦК України за загальним правилом у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою, а договір між сторонами не становить виключення з цього правила.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір, яким є і договір між сторонами, укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, дійшов висновку відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
При ухваленні рішення суд враховує, що відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не надав, жодним чином позовні вимоги не спростував.
Згідно ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тому, на думку суду, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотків підтверджені й доведені в повному обсязі. Враховуючи, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, не повернув кредитні кошти у строк, встановлений договором, ця заборгованість підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача 11988,00 грн заборгованості за пенею суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою(штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексуУкраїни встановлено,що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.
Враховуючи, що позивачем нараховано пеню за порушення умов договору в сумі 11988,00 грн. у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки відсутні підстави для стягнення їх з відповідача.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовну заяву задоволено частково (на 39,42%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1193,64 грн. (3028,00 грн. * 39,42%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 527, 530, 611, 612, 625, 626, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 55, 77-82, 141, 259, 263-265, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №73454112 від 19.09.2024, яка становить 7800, (сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з яких: 6000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 900,00 гривень - сума заборгованості за відсотками, 900,00 грн - комісія за надання позики.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1193 (одна тисяча сто дев'яносто три) гривні 64 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернень боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя П.Л. Коваленко