20.10.2025
ЄУН № 337/5422/25
Провадження № 2/337/2894/2025
20 жовтня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Котляр А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Яна Станіславівна про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом за спадкоємцем четвертої черги,
14.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом за спадкоємцем четвертої черги.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з цим, приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, зокрема, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №404/3167/18 виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. В даній постанові Верховний Суд зауважив, що з аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
У постанові Верховного Суду №711/6895/21 від 24.04.2024 вказано, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).
Так, Верховний Суд постанові від 10.10.2019 у справі № 61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Зміст позовних вимог становить зокрема визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , що відноситься до Дніпровського району міста Запоріжжя.
За таких обставин, місцезнаходження відповідача ОСОБА_2 не має значення та не впливає на підсудність цього спору.
З урахуванням наведеного, позов, який виник зокрема з приводу визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна за правилами виключної підсудності.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17.
Отже, Хортицькому районному суду міста Запоріжжя територіально не підсудна відповідна справа.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі вказаної справи за підсудністю до належного суду, яким є Дніпровський районний суд міста Запоріжжя.
Керуючись ст. ст.31, 187, 258, 352-354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Корнієнко Яна Станіславівна про встановлення факту спільного проживання однією сімєю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом за спадкоємцем четвертої черги, передати на розгляд до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 2).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя: А.М. Котляр