1Справа № 335/8986/25 3/335/2361/2025
21 жовтня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , 05.09.2025 о 13 год. 54 хв. у м.Запоріжжя, Вознесенівський район, вул.Тбіліська, буд.27, керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, притягався постановою ЕНА - 5650682 від 05.09.2025 за ч.4 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1 а Правил дорожнього руху.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлявся судом у встановленому законом порядку, проте у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Як вбачається з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №444373 від 05.09.2025 ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та про місце розгляду справи, разом з тим, жодного інтересу до справи він не проявив, в судове засідання не з'явився, а тому суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив наступні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.2.1 а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною другою статті 126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною п'ятою статті 126 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом будучи позбавленим права керування, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року. Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 444373 від 05.09.2025; довідкою із системи ІПНП підсистеми «Адмінпрактики», відповідно до якої ОСОБА_1 має повторність за ст.126 КУпАП; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5650682 від 05.09.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу; відеозаписом із нагрудної камери поліцейського на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
Згідно ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Вирішуючи питання щодо застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суддя зазначає наступне.
Згідно приписів ст.28 КУпАП Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, роз'яснено, що стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до реєстраційної картки ТЗ останньому на праві власності не належить, а тому суддя приходить до висновку, про не можливість застосування адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, ч.5 ст.126, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом строком на п'ять років.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ч.1 ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.Б. Алєксєєнко