1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/7911/25 2/335/3441/2025
про зупинення провадження у справі
20 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
11.08.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
03.10.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у зв'язку із тим, що він призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 та якого зараховано до Державної Прикордонної служби України, що підтверджується витягом з наказу №165-ОС від 05.05.2022.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи у межах вирішуваного питання, суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Частиною 2 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд з питань, зазначених у цій статті постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Як вбачається із витягу з наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №165-ОС від 05.05.2022, старшого сержанта ОСОБА_1 , який призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип А), з 05 травня 2022 року. Підстава: Указ Президента України від 24 лютого № 69/2022 «Про загальну мобілізацію»
Норми статей 251 і 252 ЦПК розрізняють обов'язкову та факультативну підставу для зупинення. Пункт 2 ст. 251 передбачає, що перебування особи у складі ЗСУ є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. З обох сторін дотримати баланс інтересів фактично неможливо. Тому на сьогодні перебування у складі ЗСУ є обов'язкова підстава для зупинення провадження у справі. Разом з тим, виходячи з принципу диспозитивності, суд не позбавлений можливості розглядати справу без участі особи, якщо така особа, яка знаходиться у лавах ЗСУ, подала заяву про те, щоб справу розглядали без його/її участі.
Правові позиції з цього питання висловлені Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2022 року у справі №456/2541/19, від 29 листопада 2023 року у справі № 161/8166/23, 29 листопада 2023 року у справі №466/5393/22.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст. 6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).
Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.
У даному випадку норми процесуального права, зокрема п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов'язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому позивач не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.
Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі Збройних Сил України в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п. 53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).
Суд звертає увагу на те, що ст. 6 Конвенції гарантує справедливий судовий розгляд не тільки позивачу, а й іншій стороні - відповідачу, в тому числі при вирішенні питання щодо його перебування у складі Збройних Сил України.
За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі ЗСУ ґрунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, він (або його представник) зобов'язані повідомити про це суд.
Враховуючи обставини справи, запровадження в Україні воєнного стану, особу відповідача, який є військовослужбовцем, суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити та зупинити провадження у справі.
Керуючись ст.13, ст. 81, п.2 ч. 1. ст.251, п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України -
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Зобов'язати ОСОБА_1 в разі усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі, негайно повідомити про це суд для вирішення питання про поновлення провадження.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.І. Рибалко