Справа № 752/7265/25
Провадження № 2/752/5269/25
Іменем України
21 жовтня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченка Д.В, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача: 3520,87 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 317,17 грн. 3% річних та інфляційної складової у розмірі 1478,77 та судовий збір у розмірі 3028,00грн.
Посилається в позові на те, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електроенергії.
Відповідач є власником особового рахунку споживача електричної енергії № НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач на платній основі здійснював постачання електричної енергії в помешкання відповідача за адресою - АДРЕСА_1 .
Станом на 01 лютого 2025 року залишок боргу відповідача за спожиту електричну енергію становить 3520, 87 грн.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 26 березня 2025 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
З матеріалів страви вбачається, що на адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.
Крім того, відповідач повідомлявся, про розгляд справи шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з п. 1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року /чинних на момент виникнення спірних правовідносин/ ці Правила регулюють відносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками.
Правила обов'язкові для виконання всіма побутовими споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Пунктом 48 Правил передбачено відповідальність споживача за прострочення терміну внесення платежів зв електричну енергію.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником особового рахунку споживача електричної енергії № НОМЕР_1, відповідно до якого позивач на платній основі постачає відповідачу електричну енергію в помешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
З 14 березня 2018 правовідносини з постачання електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенегетики України № 312 від 14 березня 2018.
Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Відповідно до пункту 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов'язків, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
З 01 березня 2018 послуги з електропостачання у місті Києві надає ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як правонаступник ПАТ «Київенерго».
Згідно з п. п. 2) п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі по тексту - ПРРЕЕ), споживач електроенергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ, побутові споживачі здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно із п. 4.12 ПРРЕЕ, плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується, зокрема, протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно п. 4.19 ПРРЕЕ, розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції під час укладення відповідного договору).
Відповідно до п. п. 1, 2, 8 п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів, а також звернутися до оператора системи розподілу стосовно відключення (обмеження) електропостачання на об'єкт споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливих споживачів, визначених Кабінетом Міністрів України, та має право на застосування санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
З огляду на те, що відповідач неналежним чином сплачував кошти за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим станом на 01 лютого 2024 року утворилась заборгованість у сумі 3520,87 грн.
Крім того, відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з лютого 2022 року до січня 2025 нарахована інфляційна складова боргу 1478,77, та 3% річних 317,17 грн.
Не подавши відзив, відповідач суму заборгованості та правильності розрахунку позивача не спростовував, свого розрахунку не надав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а правильність розрахунку належних до сплати сум, доведеним.
Що стосується нрахованих сум інфляційних втрат та річних, суд виходить з наступного.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення, зокрема, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
З 24 лютого 2022 року на території України запроваджено та діє воєнний стан через збройну агресію Росії проти України, який триває до цього часу.
Дані обставини є загальновідомими та доказуванню не підлягають.
З розрахунку розміру заборгованості вбачається, що інфляційні втрати та річні на суму богу нараховані з моменту утворення заборгованості і до моменту звернення позивача до суду.
29 грудня 2023 року постановою КМУ №1405 пункт 1 постанови від 05 березня 2022 року № 206 викладено в новій редакції: Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
06 грудня 2022 року прийнята постанова КМУ № 1364«Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до п.1 якої Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій визначено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Наказом Мінреінтеграції від 13 січня 2023 року № 14 внесено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким м.Київ виключено із переліку територій можливих бойових дій.
Постанова КМУ №206 від 05 березня 2022 року в первинні редакції діяла до 29 грудня 2023 року.
З урахуванням цього, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача, інфляційні втрати та річні за виключенням періоду з березня 2022 року до січня 2024 року, а саме за період з січня 2024 року по січень 2025 рокув розмірі 415,46 грн. інфляційних втрат та 114,87грн. 3 % річних.
При вирішенні спору суд також враховує наступне.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Відповідач, не подавши відзив, приведених у позові обставин не спростував, доказів, які б спростовували вимоги позивача, не надав.
З урахуванням цього, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в приведеному вище розмірі.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 307,22 судового збору.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 12, 15, 16, 526, 625, 714 ЦК України, ст. ст. 5, 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії», ст.ст. 4-5, 12-13, 76-80, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 / на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»/ 04080, м. Київ вул. Новоконстянтинівська, буд. 20, ЄДРПОУ 41946011/ 3520,87 грн. заборгованості, 415,46 грн. інфляційних втрат та 114,87 грн. 3 % річних та 2307,22 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.В. Машкевич