Справа № 545/4190/25
Провадження № 1-в/545/399/25
17.10.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника адміністрації установи - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції між Полтавським районним судом Полтавської області та державною установою «Крюковська виправна колонія (№ 29)» подання державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» про умовно-дострокове звільнення засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Новокузнецьк, Камеровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з неповною середньою освітою, раніше судимого: вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.09.2011 за ч.1 ст.263, ч.2 ст.15, ч.1 ст.263, ч.1 ст. 70 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.
Засуджений: вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.12.2012 за ч.1 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ст.ст.70, 71 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ДУ «Крюковська виправна колонія (№ 29)» звернулася до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 вказавши, що засуджений перебуває в місцях позбавлення волі та відбув 3/4 строку покарання, сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тому адміністрація клопоче про умовно-дострокове звільнення засудженого за ст. 81 КК України.
В судовому засіданні засуджений та представник адміністрації установи подання підтримали та просили задовольнити. Засуджений вказав, що вину у вчиненому визнав, розкаявся.
Прокурор щодо задоволення подання заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ч.ч.2,3 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.12.2012 за ч.1 ст.186, ч.2 ст. 185, ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, ч.2 ст.185, ч.4 ст.187, п.6.ч.2 ст.115, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зарахувати в строк відбуття покарання термін перебування під вартою по вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.09.2011 з 10.09.2011 по 26.09.2011. Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.04.2016 у строк основного покарання за вирком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.12.2012 у вигляді 15 років позбавлення волі зарахувати строк попереднього ув'язнення з дня фактичного затримання до дня набрання вироком законної сили, а саме з 16 вересня 2012 року до 10 січня 2013 року, із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення відповідає 2 дням позбавлення волі. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.09.2020 вважати ОСОБА_5 засудженим вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.12.2012 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 4 роки. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.06.2022 у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким відмовлено. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 02.09.2024 засудженому ОСОБА_5 замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.12.2012 більш м'яким покаранням у виді обмеження волі з переведенням до виправного центру на невідбуту частину строку - 2 роки 08 місяців 04 дні. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.11.2024 ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 02.09.2024 залишено без змін.
Початок строку - 16.09.2012, кінець строку - 09.02.2027. Станом на час розгляду справи відбув більше встановлених законом 3/4 строку покарання.
За час перебування в державній установі «Крюковська виправна колонія (№29)» характеризується позитивно. Має 23 заохочення, 5 стягнень знятих у встановленому законом порядку. За час перебування в СІЗО м. Кіровограда характеризувався негативно, мав одне стягнення, заохочень не мав. За час перебування в Кременчуцькій виправній колонії (№69) характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. За час перебування в СІЗО м. Кіровограда характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. За час перебування в Біленківській виправній колонії (№99) характеризувався позитивно, мав 2 заохочення, стягнень не мав. За час перебування в Вольнянській виправній колонії (№ 55) характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. За час перебування в Біленківській виправній колонії (№99) характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. За час перебування в державній установі «Черкаська виправна колонія (№ 62) характеризувався позитивно, мав 2 стягнення, які зняті в установленому законом порядку, мав 8 заохочень. За час перебування в державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4) характеризувався негативно, мав 2 стягнення, які зняті в установленому законом порядку, заохочень не мав. За час перебування в державній установі «Полтавська виправна колонія (№ 64) характеризувався позитивно, мав 11 заохочень, стягнень не мав. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. До виконання передбаченим законом вимог персоналу установи ставиться сумлінно. Утримує в чистоті та порядку спальне місце та приліжкову тумбочку, завжди має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. На профілактичному обліку в установі не перебуває. Бере активну участь у програмах диференційного впливу на засуджених «Фізкультура та спорт», «Підготовка до звільнення». По прибуттю до установи працевлаштований робітником контрагентського об'єкту ФОП « ОСОБА_6 ». Згідно матеріалів справи після звільнення має можливість проживати за адресою: АДРЕСА_3 (а.о.с. 179 т.2). Згідно вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.12.2012 має позов за судові витрати по справі, на суму - 12 318 гривень на користь держави. Виконавчі листи до установи не надходили. До матеріалів особової справи долучено копії платіжних інструкцій про погашення позову на користь держави на загальну суму 7657 грн. з власних коштів засудженого. У висновку щодо ступеня виправлення засудженого вказується, що ОСОБА_5 довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, загальний бал 90 (при мінімальному 65 балів).
Станом на час розгляду справи судом засуджений відбув передбачену для нього законом 3/4 покарання та формально має право на умовно - дострокове звільнення від невідбутої частини покарання.
Таким чином, наявні передумови (формалізовані підстави, що пов'язуються із фактичним відбуттям засудженим певної частини строку призначеного йому покарання) для розгляду питання про застосування положень ст.81 КК України щодо ОСОБА_5 .
Однак, для застосування положень ст.81 КК України необхідна наявність не лише формально-юридичних підстав, а й оцінка того чи довів засуджений своє виправлення та чи сприятиме умовно - дострокове звільнення від невідбутої частини покарання досягненню мети, передбаченої ст.50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
Так суд бере до уваги характеристику поведінки засудженого під час всього строку відбуття покарання, яка зазнавала поступових змін, як позитивної, так і негативної спрямованості. Зокрема, в рапорті молодшого інспектора ДУ «Крюковська виправна колонія (№29)» від 06.02.2025 зазначено, що 06.02.2025 близько 9 год. 25 хв. засудженому ОСОБА_5 була дана вказівка відпрацювати дві години по благоустрою установи згідно графіка, а саме прибирання прилеглої території до виправного центру, де і проживає даний засуджений, але даний засуджений відмовився від будь-яких робіт по благоустрою (а.о.с.155,156 т.2). Згідно акту від 06.02.2025, складеного працівниками ДУ «Крюковська виправна колонія (№29)», засуджений ОСОБА_5 в категоричній формі відмовився давати письмове пояснення з приводу відмови виконувати роботи по благоустрою установи (а.с.157 т.2). Відповідно до витягу з протоколу №10 від 12.02.2025 засідання дисциплінарної комісії ДУ «Крюковська виправна колонія (№29)» з розгляду матеріалів про правопорушення у відношенні засудженого, наслідком вищенаведених дій засудженого стало невиконання ним покладених на засудженого обов'язків та порушення вимог ст.60 ч.5 КВК України. Дисциплінарною комісією вирішено обмежтись виховною бесідою із засудженим (а.с.164 т.2).
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого, наявного в матеріалах справи, ризик повторного вчинення ним кримінального правопорушення - середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
Наявність у засудженого заохочень за виконання покладених обов'язків та дотримання правил поведінки не є безумовними підставами для застосування до нього положень ст. 81 КК України, а враховуються у сукупності з іншими обставинами при вирішенні питання про можливість звільнення особи умовно-достроково від відбування призначеного покарання.
Суд зауважує, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст.9 КВК України, є його обов'язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Суд враховує позитивну характеристику засудженого, наявність заохочень та стягнень, які було погашено, та вважає, що поведінка засудженого дійсно має позитивну спрямованість та свідчить про те, що останній став на шлях виправлення.
Разом із тим, враховуючи характер злочину, його суспільну небезпеку, а також, поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, у суду відсутні підстави вважати, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Відбутий засудженим строк покарання хоч формально і узгоджується з вимогами ст. 81 КК України, проте в даному випадку є недостатнім для об'єктивного висновку про його остаточне виправлення, а тому в задоволенні подання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 537,539 КПК України, суд,-
В задоволенні подання державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення, а засудженим з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1