Справа № 405/6454/25
3/405/1781/25
20 жовтня 2025 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючої судді Лук'янової О.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 , не працюючої,-
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконала, передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого ОСОБА_3 , приблизно о 13 год. 00 хв. 03.09.2025 під час освітнього процесу у комунальному закладі «Ліцей» Нова Українська школа» КМР за адресою: м. Кропивницький, бульвар Студентський, 21, схопив за дві ноги свою однокласницю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скинув її, внаслідок чого остання впала та отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому куприка, чим порушила ст. 150 СК України, у зв'язку з чим 01.10.2025 складено протокол серії ВАД № 282490 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, за невиконання обов'язків по вихованню дітей.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , якій було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, щодо обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснила, що 03.09.2025 року під час освітнього процесу її син ОСОБА_3 стягнув за дві ноги свою однокласницю ОСОБА_5 , з якою товаришує, та яка на той час сиділа на парті, стягнув її, внаслідок чого остання впала на підлогу та отримала перелом куприк. Вона неодноразово телефонувала батькам ОСОБА_6 , цікавилася станом здоров'я останньої та пропонувала свою допомогу, проте вони відмовилися від будь-якої допомоги. З її боку з сином було проведено виховну бесіду з метою недопущення в подальшому аналогічних ситуацій.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно встановивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину порушення обов'язків передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України, та як наслідок вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 282490 від 01.10.2025 убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконала, передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого ОСОБА_3 , приблизно о 13 год. 00 хв. 03.09.2025 під час освітнього процесу у комунальному закладі «Ліцей» Нова Українська школа» КМР за адресою: м. Кропивницький, бульвар Студентський, 21, схопив за дві ноги свою однокласницю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , скинув її, внаслідок чого остання впала та отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому куприка, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.184 КУпАП (а.п.1).
Відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1376, зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення.
Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
При цьому судом відзначається, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки, не конкретизовано, у який спосіб особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини, та яких саме обов'язків така особа не виконала.
Сама лише констатація у протоколі факту вчинення малолітньою особою певних протиправних дій не може бути підставою для висновку про ухилення батьків від виконання їх обов'язків по вихованню дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, а об'єктивна сторона полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Всупереч вимогам ст. 256, 184 КУпАП у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягає з її боку ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, суд констатує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 неналежно займається вихованням своєї дитини ОСОБА_7 .
З огляду на вищевикладене, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містить ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, зокрема, в чому саме полягає ухилення особи від виконання обов'язків щодо виховання дитини та яким чином було здійснено відповідне ухилення.
Будь-яких інших даних, які б свідчили про погану поведінку ОСОБА_7 і про ухилення його матері від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання чи виховання сина у матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає і при її розгляді в суді не встановлено.
Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, в зв'язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд -
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд м. Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Подільського районного суду
міста Кропивницького Олена Вікторівна Лук'янова