Справа № 288/1395/25
Провадження № 2/288/694/25
21 жовтня 2025 року. селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Поліщук Р. М.,
з участю секретаря судових засідань - Плетенецької Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказує, що 28 жовтня 2020 року між сторонами було укладено Договір позики № 20200034987.
Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7334.50 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язувалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором позики.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кошти в розмірі 7334.50 гривень шляхом перерахування на банківську картку, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 10304.95 гривень.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 10304.95 гривень.
Ухвалою від 20 серпня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судові засідання 08 вересня 2025 року та 21 жовтня 2025 року не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відповідно до статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до Судового виклику № 288/1395/25/14786/25 вих. від 08 вересня 2025 року, розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач - ОСОБА_1 була повідомлена про судове засідання, яке відбудеться 21 жовтня 2025 року о 15.30 годині.
Частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно заяви на отримання позики, яка є Додатком № 1 до Договору позики № 20200034987 від 27 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 просить товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» надати їй позику на наступних умовах: - строк користування позикою 12 місяців, сума позики 7334.50 гривень, які підлягають перерахуванню позикодавцем за позичальника для погашення заборгованості за Договором № 10190674707 від 30 грудня 2019 року та ОСОБА_1 зазначено: - ідентифікаційну інформацію; - персональні дані; - контактну інформацію; - інформацію щодо зайнятості; - відомості про фінансовий стан. /а.с.21-22/
Судом встановлено, що 27 жовтня 2020 року мж позикодавцем - товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» та позичальником - ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 20200034987, який підписано ОСОБА_1 , за умовами якого: - Позикодавець зобов'язується надати позику Позичальнику, а Позичальник зобов'язується повернути позику та внести плату за користування позикою в розмірі, порядку та на умовах, визначених Договором /п.1.1./; - сума позики за даним Договором становить 7334.50 гривень /п.3.1./; - строк користування позикою становить 12 календарних місяців, та починається з моменту (дати) перерахування суми позики позикодавцем одержувачу відповідно до заяви позичальника /п.3.3./; - проценти за користування позикою встановлюється на рівні 0% (нуль цілих одна сота відсотка) від суми позики за календарний місяць та нараховуються авансом на початку кожного місяця користування позикою /п.3.4./; - реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 40,39% річних від суми позики /п.3.5./; - комісія за управління (обслуговування) позики встановлюється на рівні відсотків від суми позики за календарний місяць та зазначається у Графіку платежів, який є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток № 2). Комісія нараховується авансом на початку кожного місяця користування позикою /п.3.6./; - сукупна вартість позики за даним договором становить 10304.95 гривень /п.3.7./; - щомісячні платежі, їх розмір, складові (проценти, комісії), зазначаються у Графіку платежів, який є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток № 2) та оплачується позичальником щомісячно в дату, зазначену в Графіку платежів /п.3.8./. /а.с.18-20/
Пунктом 5.1. Договору визначено, що плата за користування позикою складається з: - фіксованого проценту від суми Позики за кожен місяць користування Позикою, що встановлюється на календарний рік із розрахунку 30 днів у місяці та 360 днів у році; - комісії за управління (обслуговування) Позики, що встановлюється у процентах від суми Позики та пов'язана з супроводженням справи за позикою (оцінкою платоспроможності Позичальника; збирання, оброблення інформації від Позичальника, у тому числі але не обмежуючись щодо Позичальника (персональних та супутніх даних), сум, строків користування та оплатності позики; супроводження кредитної історії Позичальника з актуалізацією та переданням вихідних даних до відповідних Бюро кредитних історій; використання CMC сервісу для інформування Покупця відповідно до умов Даного Договору; оплатою послуг третіх осіб (Повірених, Кредитних Брокерів, тощо) пов'язаних з оформленням та супроводженням справи за позикою)).
В заяві до Договору позики № 20200034987 від 27 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 підтверджує, що до моменту укладення договору позики її ознайомлено зі змістом, характером та умовами надання позики, з умовами паспорту позики, враховуючи вся отриману інформацію, вона розуміє умови договору позики, з усіма його перевагами та недоліками, та вважає їх прийнятними і вигідними для себе, про що свідчить її підпис. /а.с.20/
Відповідно до Графіку платежів, який є Додатком № 2 до Договору позики № 20200034987 від 27 жовтня 2020 року, який підписано ОСОБА_1 зазначено: - кількість місяців - 12; - суму місячних платежів - 10304.95 гривень; - суму основної позики - 7334.50 гривень; суму комісій - 2970.45 гривень; - дати платежів. /а.с.21/
Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» в паспорті позики за Договором позики № 20200034987 від 27 жовтня 2020 року, який підписано 27 жовтня 2020 року ОСОБА_1 вказано: - інформацію та контактні дані кредитодавця; - інформація та контактні дані кредитного посередника; - основні умови надання позики з урахуванням побажань споживача/клієнта; - інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості позики для споживача; - порядок повернення позики. /а.с.22-23/
Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором № № 20200034987 від 27 жовтня 2020 року, боржник: ОСОБА_1 , надано кредит згідно в сумі 7334.50 гривень, заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» станом на 22 липня 2025 року (включно) складає 10304.95 гривень, а саме: - загальна заборгованість за тілом кредиту - 7334.50 гривень; - заборгованість за сумою комісії/відсотків - 2970.45 гривень. /а.с.26/
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що вона не виконує свої зобов'язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість
За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір позики в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення та даний договір підписано сторонами, проте відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 22 липня 2025 року виникла заборгованість в сумі 10304.95 гривень, а саме: - загальна заборгованість за тілом кредиту - 7334.50 гривень; - заборгованість за сумою комісії/відсотків - 2970.45 гривень, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.
Таким чином, враховуючи, що відповідач умови кредитного договору добровільно не виконує, при цьому позивач виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі - 10304.95 гривень.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.
Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано: - договір № 20/06-СФ про надання правничої допомоги від 20 червня 2025 року, укладений між адвокатським бюро «Тараса Онищенка» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» /а.с.12-14/; - акт № 287 прийому-передачі наданих послуг від 25 липня 2025 року за надання консультації та складання позовної заяви до ОСОБА_1 на загальну суму 6500.00 гривень /а.с.16/; - платіжну інструкцію від 29 липня 2025 року № 728054 на суму 6500.00 гривень про сплату ТОВ «Сучасний Факторинг» адвокатському бюро «Тараса Онищенка» в рахунок оплати згідно акту № 287 /а.с.25/.
В постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22, зроблено висновок, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Таким чином, позивачем доведено, що він поніс витрати на професійну правничу допомогу при зверненні до суду в розмірі 6500.00 гривень, при цьому відповідач не скористалася своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а тому суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500.00 гривень підлягає до задоволення та з відповідача належить стягнути вказані витрати на користь позивача.
Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422.40 гривень /а.с.27/, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 202, 203, 207, 514, 516, 610, 612, 626, 628, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ: 35310044, місто Київ, вулиця Велика Васильківська,39 А) заборгованість за Договором позики № 20200034987 від 28 жовтня 2020 року в розмірі 10304.95 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ: 35310044, місто Київ, вулиця Велика Васильківська,39 А) витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6500.00 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 2422.40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Р. М. Поліщук