Справа № 288/1539/25
Провадження № 2/288/776/25
21 жовтня 2025 року селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Рудник М. І.,
з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою-договором,
Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою в якій вказує, що 24 січня 2024 року між ними та ОСОБА_1 (далі-відповідач) було підписано Заяву -договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування.
Заяву-договір на укладення договору про комплексне банківське обслуговування від 24.01.2024 року слід розуміти як Кредитний договір № 002/24404142-СК_SB від 24.01.2024 року.
Відповідач з 24.01.2024 року є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви -договору на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору № 002/24404142-СК_SB.
Відповідачу було встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 200000 гривень), а саме: надані кредитні кошти в сумі 0 гривень, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 59%. Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією.
Відповідно до п. 1 Згоди та запевнення Клієнта до Договору, що є невід'ємною частиною Заяви-договору, відповідач підтверджує, що до укладення Договору ознайомлений з умовами Договору, у тому числі Тарифами, Правилами користування електронними платіжними засобами емітованими АТ «Таскомбанк», з умовами відкриття та обслуговування рахунків, з умовами розміщення вкладу, отримання споживчого кредиту, надання та/або змін умов надання банківських, платіжних та інших фінансових послуг Банку.
Відповідно до п. 7 Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування, відповідач підтвердив, що невід'ємною частиною Заяви-договору є Згода та запевнення Клієнта до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку «izibank» Договір набуває чинності.
Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже, позивач, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
В подальшому відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту та процентах.
Умови вищезазначеного Кредитного договору відповідачем не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка залишається непогашеною.
Як наслідок, станом на 05.05.2025 року, заборгованість за кредитним договором №002/24404142-CK_SB від 24.01.2024 року, становить 33871,38 гривень, в тому числі: -заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 20000,00 гривень; - заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 13871,38 гривень.
Таким чином, відповідачем було грубо порушено умови Кредитного договору, а також норми чинного законодавства.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 кредитну заборгованість за Кредитним договором № 002/24404142-CK_SB від 24.01.2024 року, яка станом на 05.05.2025 року становить 33871 гривню 38 копійок та понесені судові витрати. Розгляд справи провести без участі їх представника.
Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з викликом (повідомленням) сторін.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно норм п. 2 ч. 7 статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно до Судового виклику № 288/1539/25/16439/25 від 03 жовтня 2025 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 21 жовтня 2025 року о 08.50 годині.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п'ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, але без участі сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до положень частини п'ятої статті 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами ст. ст. 274-279 ЦПК України.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі письмові докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Таскомбанк» та заповнив Заяву -договір на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування в межах проєкту «izibank», в якій просить банк відкрити на його ім'я поточний рахунок у гривні та надати кредит на споживчі цілі у вигляді встановлення на поточному рахунку кредитного ліміту в загальному розмірі 0 гривень. Погоджується, що кредитний ліміт встановлено на максимально доступну суму (з урахуванням індивідуальних даних клієнта), або вказану в мобільному застосунку в подальшому, в період дії поточного рахунку, в межах максимальної суми ліміту кредитування рахунку, що складає 200000,00 гривень. Погоджується, що строк користування кредитним лімітом становить 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк. Йому відомо, що на кредит буде нараховуватись процентна ставка 59% річних (детальна інформація в тому числі щодо типу, порядку обчислення, зміни та сплати наведена в п. 9 розділу Згода та запевнення клієнта до договору, починаючи з дня виходу із пільгового періоду. В рамках дії пільгового періоду, крім операцій «quasi-cash», буде нараховуватись процентна ставка 0,0001% річних. Також погоджується з тим, що невід'ємною частиною Заяви-договору є Згода та заповнення клієнтом до Договору, з підписанням якого в Мобільному застосунку «izibank» Договору набуває чинності. /а.с. 6-7/
Як вбачається з Згоди та запевнення клієнта до Договору, підписаної 24 січня 2024 року ОСОБА_1 далі - клієнт, підписуючи власним УЕП в Мобільному застосунку «izibank» цю Згоду та запевнення клієнта до Договору, що є невід'ємною частиною Заяви-договору, клієнт зазначає, що він ознайомлений з правилами користування електронними платіжними засобами емітованими АТ «Таскомбанк» та з інформацією про карткові ліміти, що встановлюються банком за замовчуванням відповідно до операції. /а.с. 7 на звороті- 9/
Відповідно до Заяви-договору на відкриття банківського вкладу на вимогу для фізичних осіб «zanachka», підписаної ОСОБА_1 24 січня 2024 року електронним підписом, ОСОБА_1 далі-вкладник просить банк АТ «Таскомбанк» відкрити вкладний (депозитний) рахунок. /а.с. 9 на звороті- 11/
Згідно до довідки № 21871/47.7 від 03 червня 2025 року, виданої АТ «Таскомбанк», ОСОБА_1 з 24.01.2024 року є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви -Анкети на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору № 002/24404142-СК_SB від 24.01.2024 року, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк». /а.с. 12/
Публічною пропозицією (оферта) АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в межах проєкту «izibank», передбачений порядок та умови оголошення та прийняття Публічної пропозиції та надана інформація для клієнтів- фізичних осіб, резидентів України, які бажають придбати послуги, передбачені Публічною пропозицією (офертою) АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в межах проєкту «izibank», який здійснює обслуговування клієнтів на базі дозволів та ліцензій банку. /а.с. 13-16/
В Договорі про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Таскомбанк» в межах проєкту «izibank», передбачений порядок та умови надання банком електронних довірчих послуг та надана вся інформація щодо укладення кредитних договорів./а.с 16 на звороті - 94/
Як вбачається з Розрахунку заборгованості по кредитному договорі № 002/24404142-СК_SB від 24.01.2024 року укладеному з позичальником ОСОБА_1 , виданого АТ «Таскомбанк», станом на 05.05.2025 року загальна заборгованість становить 33871,38 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 20000,00 гривень, заборгованості по відсоткам -13871,38 гривень. /а.с. 95/
Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку по особовим рахункам кредитного договору № 002/24404142-СК_SB, ОСОБА_1 , період з 24.01.2024 по 05.05.2025, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована. /а.с. 96-127/
Відповідно до Повідомлення-Вимоги, виданої 07 серпня 2025 року АТ «Таскомбанк», ОСОБА_1 повідомлявся про наявність у нього заборгованості за кредитним договором № 002/24404142-СК_SB від 24.01.2024 року в розмірі 34421,04 гривень та про необхідність повернення банку кредиту та нарахованих процентів. /а.с. 129/
Дане Повідомлення - вимога направлялась на адресу відповідача ОСОБА_1 рекомендованим листом, згідно Списку «АТ «Таскомбанк07.08» згрупованих відправлень./а.с. 128, 130-131/
Відповідачем вищевказаний розрахунок жодними доказами не спростований, суду не надано своїх розрахунків погашення заборгованості, які б, в свою чергу, мали противагу розрахункам позивача.
Згідно до Статуту АТ «Таскомбанк» є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому законом порядку. /а.с. 135-137/
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у встановлений договором строк.
В силу вимог статті 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною шостою статті 11 вищевказаного Закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікацій системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій сторонні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов'язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення АТ «Таскомбанк», в якості кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Проте відповідачем на даний час зобов'язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума заборгованості ОСОБА_1 по виконанню кредитного договору становить 33871 гривня 38 копійок, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача АТ «Таскомбанк» і тому на підставі вищевикладеного, позов підлягає до задоволення.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок. /а.с. 5/
Керуючись статтями 207, 509, 525-527, 530, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою-договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця С.Петлюри, будинок 30, код ЄДРПОУ: 09806443) заборгованість за Кредитним договором № 002/24404142-СК_SB від 24.01.2024 року в розмірі 33871 гривню 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця С.Петлюри, будинок 30, код ЄДРПОУ: 09806443) сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду М. І. Рудник