Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/3309/22
Провадження № 1-в/935/92/25
Іменем України
20 жовтня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Житомирського районного сектору №3 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області про приведення у відповідність до закону вироку Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.01.2023 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка не працює,
установив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області звернулась начальник Житомирського РВ №3 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області з поданням про приведення вироку Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.01.2023 стосовно ОСОБА_3 у відповідність до діючого законодавства.
Відповідно до матеріалів подання, ОСОБА_3 засуджена вироком Коростишівського районного суду Житомирської області 12.01.2023 за ч.4 ст.185 КК України, а саме: своїми протиправними діями завдала матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 у розмірі 696 грн. 66 коп., до п'яти років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.
Розмір завданої ОСОБА_3 матеріальної шкоди є менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для працездатних осіб на момент вчинення засудженою кримінального правопорушення.
18 липня 2024 року прийнятий Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон).
На підставі вищевикладеного, начальник Житомирського РВ №3 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області просить привести вищевказаний вирок у відповідність до Закону №3886-ІХ.
Представник органу пробації належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, до суду направив заяву, просить розглядати справу без її участі, вимоги подання підтримує.
Прокурор у судове засідання не з'явився , на адресу суду направив заяву, в якій не заперечив проти задоволення подання органу пробації.
Засуджена у судове засідання не з'явилась, її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали подання та судового провадження, суд дійшов таких висновків.
Вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.01.2023 ОСОБА_3 визнана винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, їй призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю три роки, покладено на засуджену обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.
Вирок суду набрав законної сили 14.02.2023, прийнятий до виконання Житомирським РВ №3 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області 03.04.2023.
20.02.2024 до суду звернувся уповноважений орган пробації з поданням про скасування ОСОБА_3 звільнення від відбування призначеного судом покарання, у задоволенні якого ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 28.08.2025 було відмовлено з огляду на положення Закону України № 3886-ІХ.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно з п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Відповідно до положень зазначеного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
З матеріалів справи убачається , що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_3 вчинила у 2022 році.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», становив 2481,00 грн.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, що станом на 01 січня 2022 року становило 2481 грн.
Як убачається з вироку, вартість викраденого ОСОБА_3 майна складає 696,66 грн., тобто не перевищує 2481 грн.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Зазначене положення цілком узгоджується із вимогами ст.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до постанови Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі №278/1566/21, Закон №3886-ІХ є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст..5 КК України для тих діянь , які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням , однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення , передбаченого ст..51 КУпАП. Зміни, внесенні Законом мають зворотну дію у часі. Питання , що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-ІХ, вирішуються судами за правилами , передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалась кримінальна протиправність діяння.
Таким чином, на даний час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату вчинення відповідного правопорушення.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, вчинене ОСОБА_3 28.10.2022, відповідно до вироку Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.01.2023, діяння, а саме крадіжка на суму 696,66 грн, відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ, не є кримінально-караними на даний час, а тому засуджена підлягає звільненню від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, ч. 2 ст.74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ
постановив:
Подання начальника Житомирського РВ №3 філії Державної установи "Центр пробації" у Житомирській області задовольнити.
На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засуджену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного за вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 12.01.2023 за ч.4 ст.185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1