Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2100/22
Провадження № 6/935/16/25
14 жовтня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., із секретарем - Криворучко Я.В., за участю заявника ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - адвоката Кудрицького Р.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про розстрочення виконання судового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики ,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.06.2023 у справі № 935/2100/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики, яким позовні вимоги судом задоволено та стягнуто з відповідача 418 612 грн.00 коп заборгованості за договором позики та судовий збір в розмірі 4186,00 грн. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що він проживає на території Польщі, офіційно не працевлаштований та не має стабільного джерела доходу. Єдиним джерелом утримання є підприємницька діяльність його дружини, дохів від якої дозволяє забезпечити лише базові потреби сім'ї. На його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, що створює додаткове навантаження на бюджет сім'ї. У зв'язку з цим він не має можливості одноразово виконати судове рішення в повному обсязі. Водночас він не ухиляється від обов'язку виконати рішення та готовий здійснювати виплати частинами протягом 24 місяців, зокрема в розмірі 17 700,00 грн щомісячно.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 пояснив, що він перебуває на території Республіки Польща, не має джерела доходу, тільки нещодавно влаштувався на роботу, а дружина здійснює підприємницьку діяльність. Наразі отримує заробітну плату 4600 злотих, а дружина почала підприємницьку діяльність з квітня 2025 року та має середній дохід 3000 злотих, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей на яких отримує допомогу в розмірі 800 злотих на кожну дитину. В Україні має у власності 2 земельні ділянки, приватний будинок та цех по обробці граніту, який на даний час не працює.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Кудрицький Р.П. зазначив, що він заперечує проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду, так як ОСОБА_1 затягує виконання рішення суду, відповідач з постановлення рішення суду жодних виплат не здійснив, з метою не виконання рішення суду ОСОБА_1 укладали договори дарування спільного майна подружжя, які судом у справі № 935/3413/24 визнані недійсними. Крім того, ОСОБА_1 має у власності достатню кількість майна для виконання рішення суду по справі №935/2100/22.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд такого висновку.
Судом встановлено, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.06.2023 у справі № 935/2100/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики, позовні вимоги судом задоволено та стягнуто з відповідача 418 612 грн 00 коп заборгованості за договором позики. Рішення набрало законної сили 02.10.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За змістом ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому, а підстави для відстрочки виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.
Водночас обставини, на які посилається заявник, як на достатні для розстрочення виконання рішення суду, такими не являються.
Так, заявник ОСОБА_1 повідомив суд, що немає можливості виконати рішення суду, оскільки має трьох неповнолітніх дітей та скрутне матеріальне становища, однак як встановлено в ході розгляду справи, заявник отримує заробітну плату, його дружина має дохід від підприємницької діяльності та отримують виплати на дітей. Також, ОСОБА_1 має у власності будинок, дві земельні ділянки та цех по обробці граніту, що не заперечується заявником та підтверджується рішенням суду у справі № 935/3413/24. Крім того, з часу набрання законної сили рішення суду у справі № 935/2100/22, тобто з 02.10.2023 заявником не вчинено жодних дій для виконання рішення суду.
Будь-яких доказів на підтвердження вимог про розстрочення рішення ОСОБА_1 не надано.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Разом з тим, оцінивши надані заявником докази у їх сукупності і взаємному зв'язку, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, оскільки скрутний майновий стан (хоча має у власності майно, доходи) та наявність неповнолітніх дітей не є тими виключними обставинами, що перешкоджають належному виконанню рішення суду або роблять неможливим його виконання протягом встановленого законодавством строку, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, будучи особою працездатного віку, не має фінансової можливості виконати рішення суду, при цьому ним не надано суду доказів неспроможності виплачувати кошти згідно з рішенням суду.
За таких обставин, виходячи з принципів верховенства права, обов'язковості виконання судових рішень, відсутності виключних обставин для розстрочення виконання рішення, враховуючи викладені вище обставини справи та норми закону, які регулюють вирішення даного питання, практику Верховного Суду щодо його вирішення, оскільки заявник не надав доказів на обґрунтування вимог про необхідність розстрочення судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання судового рішення у цій справі, а тому в задоволенні заяви слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст.258,259,260,353,354,435 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.06.2023 р. в цивільній справі № 935/2100/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники процесу:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрії: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Повний текст ухвали складено 17.10.2025
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО