Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/2369/25
Провадження № 2/279/1232/25
21 жовтня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., за участю секретаря Селюк К.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бовсунівський Олександр Володимирович до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: Коростенський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), Виконавчий комітет Коростенської міської ради в особі відділу державної реєстрації, Малинська державна нотаріальна контора Коростенський районний нотаріальний округ, Житомирська область про звільнення майна з під арешту та зняття заборони на його відчуження,-
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Бовсунівський О.В., звернувася до суду з зазначеним позовом.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідно до договорів дарування від 10.09.2020 року йому на праві приватної власності належить житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . З метою реалізації свого права на вільне розпорядження належним майном він звернувся до відділу реєстрації місця проживання Коростенського ЦНАП, з метою, зареєструвати у вказаному будинку свою доньку, проте йому було відмовлено з підстав того, що на вказаний житловий будинок накладено арешт. Однак згідно даних Автоматизованої Системи Виконавчих проваджень виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 на даний час на виконанні Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області не перебувають.
Зазначена заборона, що наявна у Єдиному реєстрі заборон, перешкоджає ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії з належним йому майном. Вважає, що порушено його право на володіння, користування та розпорядження майном, тому просить суд позовну заяву задовольнити.
Справу розглянуто в порядку загального позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача АТ «Ощадбанк» адвокат Дем'янова І.Ю. подала відзив на позов в якому посилається на те, що АТ"Ощадбанк" є неналежним відповідачем, оскільки будь-які правовідносини між позивачем та банком в тому числі і щодо нерухомого майна, відсутні.
Представник третьої особи Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) за довіреністю Карпенко С.М. подав відзив на позов в якому виклав свою позицію щодо заявлених вимог, в позові просить відмовити.
Представник третьої особи Виконавчого комітету Коростенської міської ради в особі відділу державної реєстрації за довіреністю Яндюк П.С. надав письмові пояснення в яких розгляд справи просить провести без його участі.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на майно ОСОБА_1 накладено арешт.
Згідно наданих даних Коростенським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено, що згідно АСВП (спецрозділ) на виконані у відділі перебувало ряд виконавчих проваджень, зокрема: виконавче і провадження № 37204715 з примусового виконання виконавчого листа №2-49/10 від 07.04.2010, виданого Коростенським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості у сумі 4885,87 грн.
15.10.2010 державним виконавцем відповідно до вимог законодавства винесено постанову про арешт майна боржника.
26.02.2013 державним виконавцем відповідно до п. 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (Старої редакції) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
За вказаним виконавчим провадженням не сплачено витрати, які виділено в окреме провадження. Виконавче провадження № 19173964 з примусового виконання постанови №б/н від 26.02.2013, виданої Коростенським ВДВС про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат на проведення виконавчих дій у сумі 44,30 грн. 14.03.2014 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» зняття арешту не передбачається. Виконавчі провадження для огляду надати не має можливості, оскільки їх знищено за терміном зберігання. Повторно на виконання виконавчіл листи не надходили
Наявність арешту, що накладено на нерухоме майно позивача за відсутності зобов'язань суттєво обмежує права позивача, як власника на розпорядження майном, а тому право позивача підлягає захисту шляхом звільнення майна з-під арешту.
Стаття ст. 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
Стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
За змістом статей 316, 317, 321, 391 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Гарантуючи захист права власності, закон надає право власнику вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для реєстрації припинення обтяження є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно із положеннями статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Відповідно до частин третьої, четвертої і п'ятої статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Відсутність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду дає підстави для звільнення майна з-під арешту. У зв'язку з тим, що був накладений арешт, позивач не може реалізувати свої права та інтереси щодо арештованого майна, яке належить йому на праві власності.
Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.03.2020 року у справі № 817/928/17.
Рішення суду, яке набрало законної сили про звільнення будинку з-під арешту є підставою для зняття арешту та внесення відповідного запису про це в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, суд
Позов задоволити.
Звільнити майно з під арешту та виключити відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, шляхом зняття арешту на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1 , який вчинений: державним реєстратором Ходаківською Лесею Володимирівною, Малинська державна нотаріальна контора, Коростенський районний нотаріальний округ, Житомирська область, номер запису про обтяження: 38122325, дата реєстрації 16.10.2010 16:54:46, на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження, серія та номер: б/н, виданий 15.10.2010, видавник: ВДВС Коростенського МРУЮ Ковальчук Є.М..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя О.О.Пацко