Справа № 2-о-97/12
09 жовтня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Волкової Н.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення по цивільній справі №2-о-97/12 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання,
У провадженні суду перебувала цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.10.2012 року заяву було задоволено, встановлено факт постійного проживання на території, що зазнала радіаційного забруднення, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме по АДРЕСА_1 в період з 25 липня 1989 року по 11 серпня 1993 року.
Заявник звернулася з заявою про роз'ясненням рішення в зв'язку з тим, що у описовій частині рішення Коростенський міськрайонний суд встановив, що вона була зареєстрована у АДРЕСА_1 , у період з 25 липня 1989 року по 26 серпня 1993 року. Водночас у резолютивній частині рішення зазначено лише факт її постійного проживання на відповідній території у вказаний період. Через відсутність у резолютивній частині рішення факту декларування/реєстрації місця проживання, відділ реєстрації місця проживання виконавчого комітету Коростенської міської ради відмовляється вносити відповідні відомості до демографічного реєстру. Це створює для неї труднощі в реалізації прав, пов'язаних із отриманням виплати до пенсії.
Просила роз'яснити резолютивну частину рішення Коростенського міськрайонного суду від 23.10.2012 року у справі №2-о-97/12, шляхом зазначення, що факт її постійного проживання на території зони гарантованого добровільного відселення стосується декларування/реєстрації періоду з 25 липня 1989 року по 26 серпня 1993 року, відповідно до встановлених судом обставин, викладених в описовій частині рішення.
Заявник ОСОБА_1 подала заяву, розгляд просила проводити без її участі та задовільнити її вимогу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в заяві про роз'яснення рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1-2, 4 ст.271 Цивільного процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Як роз'яснено у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість.
Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Оскільки заявником було подано заяву про встановлення факту проживання в певний період в певній місцевості, питання що стосується декларування/реєстрації у вказаний період не ставилось, тому таке питання судом не вирішувалось, отже з цього приводу і не може бути роз'яснено, ттм більше шляхом вказівки на те, що встановлений судом факт стосується вчинення певних дій.
Враховуючи вищевикладене, підстави для роз'яснення рішення відсутні. Керуючись ст.271 ЦПК України,
У роз'ясненні рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.10.2012 року по справі №2-о-97/12 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк, який обчислюється з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручено у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя