Справа № 276/1726/25
Провадження по справі № 3/276/571/25
21 жовтня 2025 року с-ще Хорошів
Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
за участю захисника - адвоката Мухи М.С., -
До Хорошівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446027 від 07 вересня 2025 року, складеним інспектором Відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Забродським О.І., 07 вересня 2025 року близько 02:22 год. у селищі Хорошів по вулиці Героїв України, 8, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння шкіри обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, невиразна мова.
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Алкотест Драгер» або у найближчому закладі охорони здоров'я ухилився шляхом відмови, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пояснення та позиція сторони захисту
У судовому засіданні захисник Муха М.С. просив розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .
Також, у судовому засіданні захисник Муха М.С. заперечив проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Його пояснення, надані в суді, були аналогічними доводам, викладеним у поданому ним письмовому клопотанні про закриття провадження у справі.
Зокрема, захисник зазначив, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнає. За його версією, 07 вересня 2025 року його автомобіль ВАЗ 2101 зазнав технічної несправності, у зв'язку з чим він був змушений залишити його на узбіччі дороги по вулиці Героїв України в селищі Хорошів. Близько 02:22 год., коли він перебував на тротуарі поблизу свого нерухомого автомобіля, до нього під'їхали працівники поліції. Захисник стверджує, що ОСОБА_1 в зазначений час транспортним засобом не керував, автомобіль не рухався і не був зупинений працівниками поліції. Відповідно, вимога поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння була безпідставною та незаконною, оскільки обов'язок пройти такий огляд покладається законом виключно на водія, тобто на особу, яка керує транспортним засобом. Оскільки ОСОБА_1 не був водієм у розумінні закону на момент виникнення обставин, він відмовився від виконання незаконної, на його думку, вимоги.
Також сторона захисту звернула увагу суду на те, що єдиний долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського не містить жодних доказів факту керування ОСОБА_1 автомобілем. На відео зафіксовано лише статичну сцену: нерухомий автомобіль з вимкненими фарами та непрацюючим двигуном, а також спілкування поліцейських з ОСОБА_1 , який перебуває на тротуарі. Факт зупинки транспортного засобу поліцейськими на відео відсутній. Крім того, захисник вказав на істотні процесуальні порушення, допущені під час складання адміністративних матеріалів, зокрема на те, що протокол та інші документи були складені не в присутності ОСОБА_1 , а копію протоколу йому вручено не було, що є порушенням його права на захист.
Дослідження та оцінка доказів судом
Суд, заслухавши пояснення захисника, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив таке:
-Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446027 від 07.09.2025 року є документом, що фіксує позицію сторони обвинувачення, а саме - твердження поліцейського про вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Сам по собі протокол не є беззаперечним доказом вини особи, а викладені в ньому обставини підлягають перевірці та доведенню за допомогою інших доказів. У графі «Свідки чи потерпілі» зазначено «НЕ ЗАЛУЧАЛИСЯ».
-Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів , Розписка про інформування особи про порядок застосування спеціального технічного засобу, Розписка про роз'яснення прав та обов'язків та Направлення на огляд водія транспортного засобу містять відмітки про відмову ОСОБА_1 від підпису та від проходження огляду. Однак ці документи є похідними від первинної вимоги поліцейського. Їхня доказова сила залежить від законності самої вимоги, яка, у свою чергу, залежить від наявності у ОСОБА_1 статусу водія на момент події.
-Копія постанови серії ЕНА № 5664100 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за правопорушення яке мало місце в тому самому місці і в той самий час за участі ОСОБА_1 , яка долучена до матеріалів справи, судом оцінюється критично з огляду на таке. Зазначена постанова є рішенням уповноваженої особи в іншій адміністративній справі та не має преюдиційного значення для суду при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже дана постанова фіксує лише суб'єктивний висновок поліцейського, проте не є первинним доказом факту керування (руху) транспортним засобом, як того вимагають положення ст. 251 КУпАП. Обов'язок доказування об'єктивної сторони правопорушення, а саме факту керування, покладається на суб'єкта владних повноважень. Згідно зі ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази в їх сукупності. Оскільки матеріали справи не містять жодних інших належних та допустимих доказів (зокрема, відеозапису моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 або пояснень свідків тощо), які б поза розумним сумнівом підтверджували факт керування, суд констатує, що лише копія постанови за ч. 1 ст. 126 КУпАП є недостатнім доказом для встановлення складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ключовим доказом у справах даної категорії, за відсутності свідків, є відеозапис з нагрудних камер (відеореєстраторів) працівників поліції. Судом було безпосередньо досліджено відеозапис, долучений до матеріалів справи на оптичному диску.
За результатами перегляду відеозапису суд встановив, що він фіксує події, що відбувалися 07 вересня 2025 року, починаючи з моменту, коли працівники поліції вже ведуть розмову з ОСОБА_1 . На відео видно, що автомобіль ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуває у статичному, нерухомому стані на узбіччі дороги. Двигун автомобіля не працює, світлові прилади вимкнені. Сам ОСОБА_1 знаходиться на тротуарі поруч з автомобілем.
Відеозапис не містить жодного кадру, який би фіксував рух вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 або момент зупинки цього транспортного засобу працівниками поліції.
Таким чином, єдиний об'єктивний доказ, наданий стороною обвинувачення, не підтверджує ключової обставини, яка є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - факту керування транспортним засобом особою, стосовно якої складено протокол.
Доводи сторони захисту про те, що автомобіль був несправний і не рухався, а ОСОБА_1 не керував ним, не спростовані жодним належним та допустимим доказом, наявним у матеріалах справи.
Нормативно-правове обґрунтування та висновки суду
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за:
1.керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2.передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3.відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналіз цієї норми свідчить, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є вчинення зазначених дій саме водієм, тобто особою, яка керує транспортним засобом. Відсутність факту керування транспортним засобом виключає наявність складу адміністративного правопорушення, оскільки особа, яка не є водієм, не може бути суб'єктом цього правопорушення.
Ця позиція узгоджується з роз'ясненнями, що містяться у пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». У цьому пункті зазначено, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами. При цьому керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 безпосередньо перед або в момент його контакту з працівниками поліції, суд констатує відсутність доказів наявності обов'язкової складової об'єктивної сторони інкримінованого йому правопорушення.
Обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння, встановлений п. 2.5 ПДР, покладається на водія. Якщо особа не керує транспортним засобом, вона не має статусу водія, а отже, вимога працівника поліції пройти такий огляд є безпідставною, а відмова від її виконання не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ці конституційні принципи повною мірою поширюються і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, які мають каральний характер.
Суд не може брати на себе функції сторони обвинувачення та самостійно відшукувати докази винуватості особи. Обов'язок доказування вини покладається на орган, який склав протокол. У даній справі сторона обвинувачення не надала суду жодних переконливих, належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Усі наявні докази не усувають обґрунтованих сумнівів у цьому, а отже, ці сумніви мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до відповідальності.
За таких обставин суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 33, 130, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283-284, 294 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Хорошівський районний суд Житомирської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 21.10.2025.
Суддя А.С. Семенюк