Справа №295/9988/25
3-зв/295/9/25
20.10.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Панченко Г.В.,
секретаря судового засідання Іванченко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої у АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 17.10.2025 подала до суду заяву про відвід судді, який розглядає справу - ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви зазначила, що всі клопотання заявлені як зі сторони обвинувачення так і з сторони захисту, які були заявлені під час розгляду справи вирішувались судом шляхом прийняття відповідної постанови виключно у письмовому вигляді, окрім клопотання ОСОБА_1 про повернення матеріалів про адміністративне правопорушення для належного оформлення та усунення недоліків від 02.10.2025. Також зазначила, що відсутність обґрунтованої та мотивованої письмової постанови суду за наслідками розгляду її клопотання унеможливлює подання нею до Вищої Ради Правосуддя дисциплінарної скарги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 заява про відвід судді передана на розгляд судді Панченко Г.В.
ОСОБА_1 в судове засідання 20.10.2025 з розгляду заяви про відвід судді не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином засобами зв'язку, зазначеними нею у заяві про відвід судді, про що свідчить довідка про доставку повідомлення від 17.10.2025. Подала до суду клопотання про відкладення розгляду заяви про відвід судді у зв'язку з неповідомленням її про день, час та місце судового розгляду.
Захисник Науменко О.М. в судове засідання 20.10.2025 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином засобами зв'язку зазначеними ним у своїх клопотаннях - електронну пошту, про що свідчить підтвердження про направлення повідомлення від 17.10.2025.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Враховуючи, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, ОСОБА_1 та її захисник повідомлені належним чином про дату і час розгляду справи, заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду заяви про відвід не обґрунтована, суд відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, розглядає заяву про відвід судді у їх відсутність.
Оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок відводу судді, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та при вирішенні питання керуватися ст. 75 КПК України.
Відповідно до ст. 75 КПК України обставинами, що виключають участь судді в кримінальному провадженні є:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії". У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства".
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення у справі Веттштайна (Wettstein)).
Відповідно до ст. 5, 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Стаття 252 КУпАП передбачає оцінку доказів судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як підставу для відводу судді Хмелевська М.І. зазначила про незгоду протоколом, обставинами викладеними у ньому та іншими доказами у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності. Також зазначила про незгоду з рішенням судді при розгляді клопотання щодо направлення матеріалів справи на доопрацювання в орган який уповноважений на складання протоколу. Крім цього заперечувала щодо форми прийняття суддею рішення по її окремому клопотанню в межах судового розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП на даний час не розглянута, остаточне судове рішення не прийнято.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 252 КУпАП передбачає оцінку доказів судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року № 11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
На підтвердження наявності обставин, які викликають сумнів в у неупередженості судді Чорнія Р.О., заявником доказів не надано та з матеріалів справи не вбачається наявність таких обставин, а підстави заявлені ОСОБА_1 фактично зводяться до незгоди останньої з процесуальним рішенням ухваленим суддею та його формою, та не свідчить про упередженість й необ'єктивність судді, у зв'язку із чим відсутні підстави для його відводу.
Оскільки справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, на даний час не розглянута, суд при розгляді заяви про відвід судді позбавлений можливості давати оцінку дотримання суддею норм матеріального та процесуального права при прийнятті процесуальних рішень по суті справи, оскільки це є дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції при перегляді судового рішення по суті інкримінованого правопорушення.
За таких обставин в заяві про відвід відсутні посилання на будь-які обґрунтовані доводи із зазначенням доказів, які б вказували на необ'єктивність чи упередженість судді Чорнія Р.О. щодо особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 .
Сама по собі незгода заявника з конкретним процесуальним рішенням судді не може свідчити про упередженість й необ'єктивність судді та бути підставою для відводу.
Подібні висновки на кшталт того, що незгода з процесуальними рішеннями судді не може свідчити про упередженість й необ'єктивність судді та бути підставою для відводу, були відображені і в ряді рішень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 23.01.2020 по справі №335/3479/13-к, ухвалі від 18.02.2020 по справі №202/4467/14-к.
З урахуванням викладеного, оцінивши доводи заяви ОСОБА_1 , беручи до уваги положення ст. 75 КПК України, суддя приходить до висновку, що заявлений відвід є безпідставним, заява не містить доводів, які могли би бути підставою для сумніву в безсторонності, неупередженості та необ'єктивності судді, а тому в задоволенні поданої заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 372 КПК України,
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Богунського районного суду м. Житомира Чорнія Р.О. у справі №295/9988/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Панченко