Справа № 214/3530/25
2-о/214/173/25
21 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою та просить суд установити факт перебування його на утриманні рідного брата військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні бойового завдання, посилаючись на необхідність отримання одноразової грошової допомоги.
Ухвалою суду від 25 квітня 2025 року прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами окремого провадження. Залучено до участі у справі заінтересованою особою Міністерство оборони України.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб та народження дітей відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, із зазначенням відомостей про дружину та дітей ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року залучено до участі у справі заінтересованою особою ОСОБА_2 .
У судове засідання сторони не з'явилися.
До суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника заявника адвоката Дербіна Д.О. про залишення справи без розгляду з огляду на наявність спору про право та намір звернення заявника, у зв'язку з цим, у порядку позовного провадження.
Аналогічна заява через систему «Електронний суд» надійшла від представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Ратушної Р.П.
Ураховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Такі висновки висловлені Верховний Судом в постановах від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23) та інших.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Аналогічні положення викладені в частині 6 статті 294 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
При цьому суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто оспорює право заявника, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (див. постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22)).
Так, матеріалами справи підтверджено наявність спору між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_2 , оскільки остання оспорює факт, який просить задовольнити у своїй заяві ОСОБА_1 , з доведенням підстав такого спору та доказів на його підтвердження.
У постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за умов серед яких:
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
Аналогічні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 05 червня 2024 року в справі № 557/1535/23(провадження № 61-1723св24), від 24 квітня 2024 року в справі № 694/2318/23 (провадження № 61-2911св24), від 08 травня 2024 року в справі № 214/4921/23 (провадження № 61-15863св23) та інших.
За таких обставин, оскільки і заявником і заінтересованою особою заявлено про наявність у справі спору про право з обґрунтуванням підстав для такого спору, що підтверджується письмовими доказами у справі, суд вважає необхідним залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Стосовно клопотання представника заінтересованої особи адвоката Ратушної Р.П. про відшкодування витрат на правничу допомогу на підставі частини 5 статті 142 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити таке.
Згідно частини п'ятої статті ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частиною дев'ятою статті 142 ЦПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тобто, для стягнення компенсації здійснених заінтересованою особою витрат, пов'язаних з розглядом справи, заінтересована особа повинна довести, що заява була залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій заявника.
Відповідно до абз. 3 п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач (статті 10, 11 ЦПК). При цьому, саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 зазначив, що «для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується».
З системного аналізу положень частини п'ятої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії заявника як підстава для компенсації здійснених заінтересованою особою витрат, пов'язаних з розглядом справи, передбачають свідомі недобросовісні дії заявника, які свідчать про зловживання процесуальними правами.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 148/312/16-ц залишення заяви без розгляду, а також закриття провадження у справі на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, само по собі постановлення ухвали про залишення заяви без розгляду не свідчить про необґрунтованість дій заявника, так як звернення до суду є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Крім того, звернення до суду є суб'єктивним правом особи, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості заяви.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Заінтересованій особі згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, які саме необґрунтовані дії заявника були ним здійснені в ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв заявник недобросовісно та пред'явив необґрунтовану заяву; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний заявник мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів заінтересованої особи; чи були дії заявника умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Посилання представника заінтересованої особи на письмові докази, які підтверджують необґрунтовані дії заявника, судом не приймаються з огляду на те, що в судовому засіданні вказані докази не досліджувалися та судом не надається їм оцінка, оскільки заява залишається без розгляду через наявність спору про право, що не потребує аналізу та оцінки письмовим доказам сторін.
Доводи представника заінтересованої особи про свідоме незалучення заінтересованою особою ОСОБА_2 грунтуються на припущеннях.
Доводи сторони заінтересованої особи щодо подання заяв відповідної категорії лише в позовному провадженні спростовуються практикою Верховного Суду в цій частині, зокрема постановою від 20 листопада 2024 року у справі № 179/986/23 (провадження № 61-10086св24), де предметом розгляду справи в окремому провадженні було встановлення факту перебування заявника на утриманні батька до смерті останнього з метою одержання виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою № 168.
Суд також звертає увагу на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 179/986/23 (провадження № 61-10086св24), де переглядалась в тому числі постанова суду апеляційної інстанції про залишення заяви про встановлення факту без розгляду, і де суд касаційної інстанції виснував, що самі собою такі заперечення не свідчать про існування спору про право, а тому висновки суду апеляційної інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений.
На підставі вказаних постанов Верховного Суду, судом було відкрито провадження у справі саме в окремому провадженні та у зв'язку з поданням відповідних заяв учасників процесу з обґрунтуванням позиції, суд вбачає із поданих вимог спір про право та вважає необхідним залишити заяву без розгляду на підставі частини 6 статті 294 ЦПК України..
Ураховуючи наведене, суд дійшов , висновку про відсутність підстав для визнання дій заявника ОСОБА_1 необґрунтованими, оскільки звернення заявника до суду за захистом права, а також інші дії заявника, пов'язані з реалізацією його процесуальних прав, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов'язок відшкодувати понесені заінтересованими особами витрати, у зв'язку з чим клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу не підлягає задоволенню.
Керуючись статями 294, 315 ЦПК України, суд
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну ухвалу складено 21 жовтня 2025 року.
Суддя А.В. Ткаченко