Справа № 185/15365/23
Провадження № 2/185/126/25
09 жовтня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі : головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Олефір А.І., представника позивача Михайлюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНП-Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання додаткової угоди недійсною та стягнення заборгованості з орендної плати, суд -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «СНП-Україна» в якому просив суд: розірвати дію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:002:0438 укладену між ОСОБА_1 та ТОВ «СНП - Україна» від 01.09.2015 року; визнати недійсною додаткову угоду від 17.12.2016 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:002:0438 від 10.06.2015 року; визнати не підвищення відповідачем розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223583000:01:002:0438 з 2017 ріку по 2023 рік порушенням прав позивача на перегляд розміру орендної плати за законних підстав передбачених п. 2.2. Договору (в разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції) та порушенням права позивача на отримання справедливого розміру орендної плати; стягнути з ТОВ «СНП - Україна», кошти в розмірі 46 691, 58 грн. недоплати орендної плати з 2017 по 2023 рік з урахуванням 0,01% пені за весь період несплати частини орендної плати на користь ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6, 1188 га, кадастровий номер 1223583000:01:002:0438, розташована на території В'язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. Вказана земельна ділянка використовується для ведення сільськогосподарської діяльності відповідно до Договору оренди від 01.09.2015 року з ТОВ «СНП-Україна». В 2015 році неправдиво поновлені договірні відносини з обов'язковою виплатою орендної плати не менше ніж 8000 гривень на рік. В 2016 році позивачу було збільшено орендну плату у розмірі 12 422, 36 гривень на рік. В 2017 році відповідач запропонував позивачу підписати Додаткову угоду, за якою збільшувався розмір орендної плати до 14 906,83 гривень на рік, як всім іншим орендодавцям з обов'язковим збільшенням строку користування орендарем земельною ділянкою до 31.12.2032 року (на 2 роки ). В разі відмови позивача, від збільшення строку, додаткова угода не підписувалась, орендна плата не підвищувалась, а залишалась на рівні 2016 року. Додаткова угода в 2017 році не була підписана позивачем, розмір орендної плати не був переглянутий та збільшений. З 2017 року відповідач не виконував п. 2.2. Договору яким передбачено, коригування орендної плати Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати та у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Відповідачем було сплачено позивачу орендну плату без врахування індексу інфляції, що є істотним порушенням умов договору, та підставою для дострокового його розірвання. Позивач вважає, що розмір нарахованої орендної плати з корегуванням індексації інфляції у 4 кварталі: 2017 році мав становити 14 120.34 грн., у 2018 році - 15 500,51 грн., 2019 році - 16 128,37 грн., 2020 році - 16 933,11 грн., 2021 році - 18 628,84 грн., 2022 році - 23 583,61 грн. В 2017 році орендар вимагав підписати додаткові угоди по продовженню строку оренди до 2032 року, в 2018 до 2034 року, в 2020 році до 2035 року, в 2021 році до 2036 року, страхуючи себе від подальших збитків у разі закінчення строків оренди землі. У зв'язку з відмовою відповідача підвищувати орендну плату у відповідності до Закону є підстави для припинення правовідносин. 20.10.2023 року відповідачу була надіслана заява про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223583000:01:002:0438 вручено через представника за довіреністю. Позивач додав до заяви про припинення договору, Угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 01.09.2015 року, Акт прийому - передачі земельної ділянки, з особистим підписом позивача. З дня отримання поштового відправлення, відповідачем не було вчинено жодної дії на проведення перемовин для вирішення розбіжностей в угодах між сторонами. Небажання орендаря спілкуватись з орендодавцем та офіційно обговорювати можливість змін умов договору оренди, є неправомірними діями з боку орендаря. 15.12.2021 року орендарю було направлено претензію з вимогою сплатити кошти в розмірі 25 000 гривень недоплати орендної плати з 2016 року по 2021 рік з урахуванням пені за весь період. Вказана претензія отримана особисто відповідачем. З дня отримання орендарем поштового відправлення відповідачем не було вчинено жодної дії на проведення перемовин, для вирішення розбіжностей в угодах між сторонами. Умовами спірного договору передбачено коригування орендної плати Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору, у разі індексації законодавством грошової оцінки землі. Однак відповідачем індексація не проводиться, отже з урахуванням індексів інфляції вважає що сума індексації за період з 2016 по 2023 рік становить 12 064,81 грн. сума недоотриманої орендної плати з 2017 по 2023 рік становить 42 425,46 грн. Крім того з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 0, 01% за затримку виплати частини орендної плати в розмір 4 266,12 грн. недоотримана орендна плата з урахуванням пені становить 46 691,58 грн.
Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головіна В.О. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.04.2024 року призначено повторний розподіл судової справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана для розгляду судді Вроні А.О.
Ухвалою від 12.04.2024 року справа прийнята до провадження судді Врони А.О., розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.
Ухвалою від 10.06.2024 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою від 03.09.2024 року з відповідача на користь держави стягнуто штраф за ненадання доказів витребуваних судом та ненадання письмових пояснень щодо причини невиконання ухвали суду. Повторно витребувано докази.
Розпорядженням керівника апарату суду від 02.10.2024 призначено повторний розподіл справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана для розгляду судді Зінченко А.С.
Ухвалою від 28.10.2024 року справа прийнята до провадження суддею Зінченко А.С.
Ухвалою від 20.01.2025 року з відповідача повторно на користь держави стягнуто штраф за ненадання доказів витребуваних судом та ненадання письмових пояснень щодо причини невиконання ухвали суду. Повторно зобов'язано відповідача надати докази.
Розпорядженням керівника апарату суду від 10.04.2025 призначено повторний розподіл справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана для розгляду судді Юдіній С.Г.
Ухвалою від 17.04.2025 року справа прийнята до розгляду суддею Юдіною С.Г.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, а саме вважати правильною датою договору оренди землі 10.06.2015 замість зазначеної у позові дати 01.09.2015 року. Крім того просив : розірвати дію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223583000:01:002:0438 укладену між ОСОБА_1 та ТОВ «СНП - Україна» від 10.06.2015 року; розірвати дію додаткової угоди від 17.12.2016 року до договору оренди земельної ділянки від 10.06.2015 року; визнати не підвищення відповідачем розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223583000:01:002:0438 з 2017 ріку по 2023 рік порушенням прав позивача на перегляд розміру орендної плати за законних підстав передбачених п. 2.2. Договору (в разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції) та порушенням права позивача на отримання справедливого розміру орендної плати; стягнути з ТОВ «СНП - Україна», недоотриману орендну плату з урахуванням індексу інфляції з 2017 по 2024 рік, пеню за з 2017 по серпень 2025 року в розмірі 8 268, 52 грн., а всього 66 021,38 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав посилаючись на доводи викладені у позові та додаткових поясненнях та заяві про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відзив на позов не надав. В судове засідання 09.10.2025 року не з'явився надав суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку із знаходженням у відрядженні. Однак за час розгляду справи у суді представник відповідача жодного разу до суду не з'явився. В судові засіданні призначені на 08.02.2024, 03.09.2024, 20.03.2025, 03.09.2025 надсилав клопотання про перенесення розгляду справи, при цьому жодного документу на підтвердження поважної причини неявки в судове засідання суду не надав. Отже суд вважає неявку представника відповідача в судове засідання неповажною.
З урахуванням думки представника позивача суд на підставі на підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалює у справі заочне рішення суду.
Вислухав представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст. 13 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №826072 від 24.03.2009, загальною площею 6,1188 га, що знаходиться на території В'язівоцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий №1223583000:01:002:0438 (а.с. 10).
10.06.2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СНП-Україна» в особі директора Норенка Ю.М. було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим №1223583000:01:002:0438, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку № 1223583000:01:002:0438 розміром 6,1188 га, вартістю кадастрової оцінки державного органу земельних ресурсів, яка на момент укладення договору становить 16 4151,09 грн.
Згідно п. 2.1. Договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Пунктом 2.2 передбачено, що за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 3% від грошової оцінки землі, що становить 4 924,53 грн. Вказана у цьому договорі орендна плата також коригуватиметься Орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі (а.с. 128,129).
17.12.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СНП-Україна» в особі директора Норенка Ю.М. підписано додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки з обов'язковою виплатою орендної плати у грошовій формі у розмірі не менше 3,5 відсотків від грошової оцінки землі, проте у будь-якому випадку не менше 12 422,36 грн за повний календарний рік.
Строк видачі орендної плати до 30 грудня кожного календарного року. Строк дії договору до 31.12.2030 року (п.п. 2.4, 2.6.1)
Пунктами 2.3., 2.5. зазначеної додаткової угоди до договору оренди встановлено, що орендар сплачує орендодавцю суму орендної плати після утримання податку з фізичних осіб, згідно чинного законодавства. Земельний податок за орендовану земельну ділянку сплачується орендарем у встановлений законом термін.
Згідно з пунктом 2.6.3. вказаної угоди, договір може бути припинений у будь-який час за взаємної згоди сторін.
За пунктом 3.3.г Орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату визначену у Договорі.
Пунктом 4.2. передбачено, що сторони не мають права відмовитись від виконання умов цього договору в односторонньому порядку.
За пунктом 4.5 Орендодавець не має права вимагати збільшення орендної плати у разі збільшення податку на землю згідно із законодавчими актами України.
Відповідно до п. 5.2. не допускається одностороння зміна або розірвання договору.
Пунктом 5.3. угоди встановлено, що орендар несе відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі 0,01% від суми недоїмки за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 6.2. в разі відсутності взаємної згоди сторін, щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу однієї із сторін, розглядаються судом у встановленому законодавством порядку (а.с. 129,130).
15.12.2021 року позивач на адресу ТОВ «СНП-Україна» надіслав претензію від 11.12.2021 де зазначив, що за чотири роки з 2018 по 2021 рік ціни та тарифи зросли в кілька разів а орендна плата залишилась на рівні 2015 року, що є несправедливим. Сума заборгованості орендаря перед орендодавцем за шість років недоплати становить 25 000 грн без урахування пені за прострочку розрахунків за кожен пропущений день. Запропонував та вимагав сплати йому кошти у розмірі 21 000 грн. недоплати орендної плати з 2018 по 2021 рік з врахуванням пені за весь період. (а.с.17,18)
20.10.2023 року позивачем на адресу відповідача була направлена заява про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.12.2023 року у зв'язку з недоплатою орендної плати, угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки підписаний позивачем, акт прийому-передач земельної ділянки, підписані позивачем (а.с. 13-15).
Зазначені документи отримані представником відповідача Байдан 27.10.2023 року (а.с. 16).
Крім того, Державний реєстр судових рішень містить рішення Павлоградського міськрайонного суду від 01.12.2022 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНП-Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення коштів, визнання порушенням прав позивача.
У даному позові, з урахування уточнень, позивач просив суд : розірвати дію договору оренди від 10.06.2015; додаткової угоди від 17.12.2016 до договору оренди земельної ділянки; визнати не підвищення відповідачем розміру орендної плати за користування земельної ділянкою кадастровий № 1223583000:01:002:0438 з 2017 року по 2021 рік порушенням прав позивача на перегляд розміру орендної плати за законних підстав (в разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції) та порушенням прав позивача та отримання справедливого розміру орендної плати; стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 24 429, 00 грн. недоплати орендної плати з 2017 року по 2021 рік з урахуванням 0,01 % пені за весь період несплати частини орендної плати; визнати невнесення відповідачем до договору оренди земельної ділянки кадастровий № 1223583000:01:002:0438 підстав та строків для перегляду розміру орендної плати (в разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції) невиконанням вимог, визначених в типовому договорі оренди землі, порушенням прав позивача та недобросовісним, недоброзичливим ставленням відповідача до позивача.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНП-Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення коштів, визнання порушенням прав позивача відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.04.2023 року заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.12.2022 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року у справі № 185/2541/22.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч. 4 ст. 82 ЦПК України)
Суд ухвалюючи рішення прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 ЗК України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Норма пункту 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» під істотними умовами договору оренди землі розуміє, в т.ч. орендну плату із зазначенням її розміру, індексацію, форми платежу, строки, порядок її внесення і перегляд та відповідальність за її несплату.
Частинами першою-третьою ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Статтею 23 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
На вимогу однієї із сторін договір відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.
Статтею 141 ЗК України визначено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), де зазначається таке.
Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).
Підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов'язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно наданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 28.09.2023, розмір орендної плати отриманий ОСОБА_1 в 2017 році становить - 12 422,36 грн., в 2018 році - 12 422,36 грн., в 2019 році - 12 422,36 грн., в 2020 році - 12 422,36 грн., в 2021 році - 12 422,36 грн., в 2022 році - 12 422,36 грн.
Доказів систематичної несплати орендної плати позивачем суду не надано. Орендна плата встановлена п. 2.2.1. Додаткової угоди, а саме не менше 12 422, 36 грн. за період 2017-2022 року, згідно наданих Відомостей, сплачена своєчасно та в повному обсязі. Факт отримання орендної плати за 2023, 2024 роки у розмірі 12 422, 36 грн. підтверджує сам позивач у позові та заяві про збільшення позовних вимог.
Нормами статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України «Про оренду землі» та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.
Умовами як Договору від 10.06.2015 так і Додаткової угоди які оспорюються позивачем передбачено, що орендна плата також коригуватиметься орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати, у разі індексації законодавством грошової оцінки землі.
Пункту щодо підстав та строків для перегляду розміру орендної плати в разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, ні спірний договір ні Додаткова угода не містить.
Відповідно до ст. 630, 651 ЦК України, ст. 23 Закону України «Про оренду землі», п. 6.2. спірного договору оренди орендодавець має право звернутись до орендаря з пропозицією перегляду розміру (збільшення) орендної плати та щодо зміни умов договору (внесення відповідного пункту щодо перегляду орендної плати) за згодою сторін. В разі не досягнення згоди сторін з зазначених питань спір щодо внесення відповідних змін до договору розглядається судом.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звертався до ТОВ «СНП-Україна» з вимогою про сплату недоплати за 2017-2021 рік та вимогою про розірвання договору оренди землі.
Доказів звернення позивача до відповідача з письмовими пропозиціями щодо зміни розміру орендної плати, зокрема її збільшення та внесення відповідних змін до діючого договору оренди, не надано, як і доказів звернення позивача з позовами до ТОВ «СНП-Україна» про визнання договору оренди незаконним, неукладеним, про внесення змін до договору оренди щодо зміни розміру орендної плати, зокрема її збільшення.
На підставі вищевикладеного відсутні правові підстави для задоволення позову в частині позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки, Додаткової угоди до договору оренди землі та стягнення коштів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 467/1637/16-ц Верховний Суд зробив висновок про те, що для застосування того чи іншого способу захисту, потрібно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18 (адміністративні провадження № К/9901/16194/19; К/9901/16864/19) зауважено, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Вимоги позивача про визнання не підвищення відповідачем розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1223583000:01:002:0438 з 2017 ріку по 2023 рік порушенням прав позивача на перегляд розміру орендної плати за законних підстав передбачених п. 2.2. Договору (в разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції) та порушенням права позивача на отримання справедливого розміру орендної плати є неналежним способом захисту цивільних прав. Отже вказана позовна вимога не підлягає задоволенню.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНП-Україна» про розірвання договору оренди земельної ділянки, визнання додаткової угоди недійсною та стягнення заборгованості з орендної плати - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СНП-Україна», код ЄДРПОУ 33339466, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Січеславська Набережна, 15А, к. 29.
Суддя С. Г. Юдіна