Справа № 183/9439/25
№ 1-кс/183/1798/25
21 жовтня 2025 року Слідча суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 62025050020000338 від 17.05.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,-
Старший слідчий Першог слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_5 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 62025050020000338 від 17.05.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Доводи клопотання.
Органом досудового розслідування встановлено, що не пізніше 08 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 05 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Антрацит Ровеньківського району Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконно створених правоохоронних органах окупаційної влади на території м. Антрацит Ровеньківського району Луганської області, та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі-агресору рф, отримавши від них пропозицію на зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, а саме посади «помічника прокурора Антрацитівського району луганської народної республіки», розташованому на тимчасово окупованій території м. Антрацит Ровеньківського району Луганської області за адресою: м. Антрацит, вул. Советская, буд. 5, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно та протиправно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , не пізніше 08 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території території м. Антрацит Ровеньківського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно та протиправно, добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду «помічника прокурора Антрацитівського району луганської народної республіки».
Таким чином, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільній участі громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У клопотанні прокурор посилається на обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_6 , яка підтверджується зібраними на стадії досудового розслідування доказами.
Між тим, перебування підозрюваного ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території України позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 11.09.2025 року та повістки про виклики, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України, їх направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме шляхом опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр».
Разом з тим, на виклики слідчого підозрюваний ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з'явився.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, здійснення якого в подальшому доручено відповідному оперативному підрозділу.
Враховуючи те, що підозрюваний належним чином повідомлений про виклик до органу досудового розслідування, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території, слідчий вважає, що підозрюваний переховується від органу досудового слідства, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Наведені вище обставини унеможливлюють завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні без проведення спеціального досудового розслідування, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території російською федерацією, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та переховується там від органів досудового розслідування.
З метою досягнення завдання кримінального провадження, дотримання належної правової процедури, прокурор просить надати дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування.
Позиція учасників провадження в судому засіданні.
Прокурор в судовому засіданні підтримала заявлене клопотання.
Захисник в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання.
Слідча суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, дійшла таких висновків.
Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень врегульовані главою 24-1 КПК України.
Згідно із ч. 5 ст. 139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII передбачено, що ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями в тому числі ст. 111-2 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук (ч. 1 ст. 297-4 КПК України).
При розгляді клопотання про спеціальне досудове розслідування слідчий суддя повинен встановити:
- чи передбачає КПК України спеціальне досудове розслідування щодо злочину, який розслідується у межах того чи іншого кримінального провадження;
- чи набула особа, щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування, статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;
- чи наявні достатні докази для підозри особи, щодо якої подано клопотання про спеціальне досудове розслідування, у вчиненні нею кримінального правопорушення;
- чи переховується особа від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності;
- чи оголошена особа у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Оцінюючи можливості здійснення спеціального досудового розслідування, слідча суддя виходить з наступного.
Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.05.2025 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050020000338 здійснюється за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
За версією слідства, не пізніше 08 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 05 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Антрацит Ровеньківського району Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконно створених правоохоронних органах окупаційної влади на території м. Антрацит Ровеньківського району Луганської області, та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі-агресору рф, отримавши від них пропозицію на зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, а саме посади «помічника прокурора Антрацитівського району луганської народної республіки», розташованому на тимчасово окупованій території м. Антрацит Ровеньківського району Луганської області за адресою: м. Антрацит, вул. Советская, буд. 5, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно та протиправно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , не пізніше 08 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території території м. Антрацит Ровеньківського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно та протиправно, добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду «помічника прокурора Антрацитівського району луганської народної республіки».
Таким чином, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у колабораційній діяльності, тобто у добровільній участі громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Вирішуючи питання щодо процесуального статусу ОСОБА_6 у кримінальному провадженні та дотримання вимог із повідомлення особі про підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Із матеріалів клопотання вбачається, що в межах кримінального провадження 62025050020000338 від 17.05.2025 року відносно ОСОБА_6 11 вересня 2025 року складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку з неможливістю вручення ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру в день його складення слідчим або прокурором, органом досудового розслідування у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 42 та ч. 2 ст. 135 КПК України, вжито передбачених заходів для вручення повідомлення про підозру.
Так, повідомлення про підозру від 11.09.2025 року опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Вказане дає підстави для висновку, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Отже, відповідно до ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
Наведені обставини у своїй сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_6 має у кримінальному провадженні № 62025050020000338 від 17.05.2025 року процесуальний статус підозрюваного, у зв'язку з чим слідча суддя може вирішувати питання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї.
Вирішуючи питання щодо наявності достатніх доказів для підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, слідча суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 297-4 КПК України під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов'язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Повідомлена ОСОБА_6 підозра на час розгляду цього клопотання є обґрунтованою, тобто зазначені у клопотанні і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, об'єктивно підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують слідчу суддю у тому, що саме підозрюваний ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених у підозрі обставин.
В обґрунтування пред'явленої підозри прокурором надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема: допитів свідків, протоколами огляду, та іншими матеріалами кримінального провадження.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, на даному етапі слідча суддя лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи можуть свідчити про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
У зв'язку з вищевикладеним, слідча суддя вважає, що з доданих до клопотання матеріалів та доказів вбачається наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , зокрема, у колабораційній діяльності, тобто у добровільній участі громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, що може бути підставою здійснення спеціального досудового розслідування щодо нього.
Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , зважаючи на наявні матеріали кримінального провадження, слідча суддя дійшла висновку про наявність достатніх доказів для підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Оцінюючи подані до клопотання докази, що доводять факт переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя зауважує наступне.
Під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (постанова Верховного суду від 19.06.2018, справа № 659/234/16-к).
Вирішуючи питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, слідчому судді необхідно встановити чи обізнана особа про те, що органом досудового розслідування розпочато кримінальне переслідування щодо неї.
Факт такої обізнаності ОСОБА_6 підтверджується, насамперед, тим, що 08.09.2025 року, 09.09.2025 року, 10.09.2025 року, 15.09.2025 року, 16.09.2025 року, 17.09.2025 року він, відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, викликався до органу досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та допиту в якості підозрюваного, шляхом публікації повістки про виклик в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Однак, у визначений слідчим час, ОСОБА_6 до органу досудового розслідування не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив. В свою чергу, 27.02.2025 року, відповідно до вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України в газеті «Урядовий кур'єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Так, відповідно до наданих органом досудового розслідування відомостей, в достатньому обсязі з належним нормативно-правовим обґрунтуванням надано докази, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території.
Органом досудового розслідування було вжито всіх передбачених КПК України можливостей для встановлення місця перебування ОСОБА_6 та виклику його до органу досудового розслідування.
Зі змісту ч. 2 ст. 297-1 та ч. 1 ст. 297-4 КПК України вбачається, що для надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування орган слідства має довести факт оголошення підозрюваного у міждержавний та/або міжнародний розшук.
В даному випадку, винесена слідчим, на підставі ст. 281 КПК України, постанова про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6 від 22.09.2025 року є підставою для ініціювання у подальшому здійснення розшуку оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів в межах державного розшуку.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, про обґрунтованість заявленого слідчим клопотання, в даному випадку необхідно надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025050020000338 від 17.05.2025 року, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, однак переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Керуючись статтями 297-1, 297-4, 372 КПК України, слідча суддя,-
Клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 , про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 62025050020000338 від 17.05.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 62025050020000338 від 17.05.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідча суддя ОСОБА_8