Справа № 183/8897/25
№ 2/183/5419/25
20 жовтня 2025 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,
У серпні 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі половини (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дні подачі цього позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 04.06.2021 перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні. Згоди щодо сплати аліментів між сторонами не досягнуто, тому позивачка просить задовольнити її позов.
Ухвалою суду від 18.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги та обставини, викладені в позові визнав у повному обсязі.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 04 червня 2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.7).
Сторони є батьками трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8,9,10).
Малолітні діти сторін проживаю разом з матір'ю - ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади, виданими на ім'я позивачки та дітей (а.с.11,12.13,14).
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються наступними нормами права.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.
За змістом статті 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачка визначила способом стягнення аліментів - їх присудження саме в частці від доходу.
Оскільки малолітні діти сторін проживають з позивачкою, на її користь підлягають стягненню аліменти на дітей.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд враховує, що відповідач є працездатним, не надав суду доказів про наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дітей та про проведення з нього стягнень на утримання зазначених осіб. Відповідач не скористався своїм правом на подання суду заперечень проти позову та доказів на яких вони ґрунтуються та не надав суду відомостей щодо його майнового стану, стану здоров'я чи інших відомостей, які впливають на визначення розміру аліментів.
Крім того, суд бере до уваги, що у відповідності до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, а також рівний обов'язок батьків щодо утримання дитини, а також враховуючи те, що відповідач визнав позов, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на дітей у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
За змістом ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору з у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 серпня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: відмова; адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено і підписано 20 жовтня 2025 року .
Суддя Оладенко О.С.