Справа № 182/1852/25
Провадження № 1-кп/0182/913/2025
Іменем України
09.10.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження запобіжного заходу та зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні з обвинувальним актом №12025041340000009 від 02.01.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_3 (доставленого під вартою),
захисника - ОСОБА_5
1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів, посилаючись на ризики, які передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконного впливу на свідків чи інших учасників та вчинення іншого кримінального правопорушення. Вважає, що з перебігом часу ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати. Тому вважає, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти клопотання прокурора, просив суд змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання або домашній арешт. Зазначив, що він вже досить тривалий час утримується під вартою, у нього є міцні соціальні зв'язки (дружина та малолітні діти), постійне місце та впливати ні на кого не збирається.
4.Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного та зазначив, що у обвинуваченого є родина та він має міцні соціальні зв'язки, вважає ризики зазначені прокурором недоведені, просив змінити на більш м'який запобіжний захід.
5.Також до суду надійшла заява від ОСОБА_6 в якій вона просила змінити запобіжний захід ОСОБА_3 на домашній арешт та зазначила, що є його дружиною, має четверо дітей та його перебування вдома для їх родини є життєво необхідним.
6.Прокурор ОСОБА_4 заперечила з приводу клопотання сторони захисту та підтримала своє раніше заявлене клопотання.
7.Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання сторони захисту та прокурора, суд прийшов до такого.
8.Згідно з ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
9.Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, експерта; вчинити інше кримінальне правопорушення.
10.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
11.Обвинуваченому ОСОБА_3 обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09.10.2025 включно, однак завершити судове провадження до спливу строку дії запобіжного заходу неможливо; нині триває судовий розгляд справи, і наразі стадія допиту свідків у кримінальному провадженні.
12.Судом встановлено, що стороною захисту не спростовується обґрунтованість висунутого обвинувачення, хоча і заперечується винуватість ОСОБА_3 .
13.Також при розгляді заявлених клопотань суд враховує ст.178 КПК України та те, що кримінальне правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_3 , віднесено до особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та у разі доведеності його вини можливе призначення покарання у виді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
14.Тому, з урахуванням віку та стану здоров'я обвинуваченого, відсутності працевлаштування, відсутності легальних способів доходу, тяжкість можливого покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, може здійснювати вплив на свідків, які на сьогодні не допитані судом, переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
15.Щодо твердження сторони захисту про наявність міцних соціальних зв'язків, то слід зазначити, що наявність родини та перебування нібито на утриманні у ОСОБА_3 чотирьох дітей, батьком яких відповідно до документів він не являється, не є в даному випадку тим стримуючим фактором який міг би забезпечити його належну процесуальну поведінку з огляду на те, що інкриміновані події відбулись за час перебування обвинуваченого у шлюбі із ОСОБА_6 . Стороною захисту не надано жодних переконливих доказів та не повідомлено причини неможливості перебування ОСОБА_3 під вартою та того, що наявність родини дійсно буде мати відповідний вплив на обвинуваченого, що в свою чергу забезпечить ним виконання процесуальних обов'язків.
16.Зважаючи на те, що обвинуваченому інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, що створює загрозу для населення та становить підвищену суспільну небезпечність, суд вважає, що у даній справі, з урахуванням презумпції невинуватості, превалює суспільний інтерес, який виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
17.Відтак, суд вважає, що тимчасова ізоляція обвинуваченого ОСОБА_3 від суспільства є цілком виправданою мірою, а тому приходить до висновку про необхідність продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку, а також не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.
18.Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
19.Тому, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а у задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити..
20.Відповідно до ст.183 КПК України застава не визначається.
Керуючись статтями 177, 178, 331, 371, 372, 395 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 06 грудня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 13.10.2025.
Суддя: ОСОБА_1