Справа № 175/11910/25
Провадження № 1-кп/175/1465/25
іменем України
20 жовтня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №62024050010011889 від 07.10.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився с. Макарове Ширяївського району Одеської області, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, стрілець-снайпер 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України -
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з відповідними додатками до нього. Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності, оскільки він добровільно повернувся до місця служби для продовження проходження військової служби, а командир військової частини надав письмову згоду на продовження проходження обвинуваченим військової служби.
У підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечував проти заявленого обвинуваченим клопотання та зазначив, що є всі підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає можливим закрити кримінальне провадження та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.06.2024 N? 193, солдата ОСОБА_5 , призначено на посаду стрільця-снайпера 1 аеромобільного відділення аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , та вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов?язків.
Таким чином, солдат ОСОБА_5 в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України є військовослужбовцем, тобто суб?єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України конституційним обов?язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов?язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов?язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов?язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов?язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов?язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
06 липня 2024 року солдат ОСОБА_5 усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, вирішив не виконувати свої обов?язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та вирішив самовільно залишити військову частину НОМЕР_1 .
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді стрільця-снайпера 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 1 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою ухилення від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов?язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, без відповідних дозволів командирів, начальників та без поважних причин, 06 липня 2024 року самовільно залишив місце служби - місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яке розташоване поблизу АДРЕСА_2 та проводив час на власний розсуд, поза межами дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , не пов?язуючи його із виконанням обов?язків з військової служби до 07 серпня 2025 року, до моменту самостійного прибуття до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, де повідомив про намір далі проходити військову службу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні були кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 було вчинено під час дії воєнного стану обвинуваченим вперше. Після вчинення цього кримінального правопорушення обвинувачений повернувся до місця служби для продовження проходження військової служби, він добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби, письмова згода командира військової частини на продовження проходження обвинуваченим військової служби наявна.
Обвинувачений ОСОБА_5 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій. Обвинувачений розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, а також наслідки закриття провадження з цих мотивів, та наполягає на закритті кримінального провадження з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Суд, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про те, що заявлене обвинуваченим клопотання не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, тому є всі передбачені законом підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Крім того, оскільки закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності здійснюється у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КПК України, тому суд вважає необхідним зобов'язати після набрання ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Керуючись ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження №62024050010011889 від 07.10.2024 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_5 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 , для продовження проходження військової служби з поновленням останнього на військовій службі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1