Справа № 209/7234/25
Провадження № 3/209/1375/25
20 жовтня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючої судді - Левицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,
захисника - адвоката Шевченко Л.М.,
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює машиністом в ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
22 вересня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Кам'янського з Відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою суду від 24 вересня 2025 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 КУпАП,повернути до ВП №1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області - для належного дооформлення.
08 жовтня 2025 року судом отримано адміністративний матеріал відносно ОСОБА_2 після доопрацювання.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 869170 від 18.09.2025, вказано, що 07.09.2025 о 18.58 години в АДРЕСА_2 ОСОБА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 , домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП..
15 жовтня 2025 року захисником правопорушника ОСОБА_2 - адвокатом Шевченко Л.М. до суду через підсистему «Електронний суд» скеровано заяву про закриття провадження у справі. В обґрунтування заяви вказано, що факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення не доведений матеріалами справи. Протокол адміністративного правопорушення від 18.09.2025 року № 869170 не є належним і допустимим доказом оскільки складений в порушення вимог ст.. 256 КУпАП , а саме: Не вказано коли і якою постановою якого органу ОСОБА_2 раніше протягом року вже притягався до адміністративної відповідальності, копія цієї постанови не додана. Суду не надано переконливих та достатніх доказів, що підтверджували б наявність в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.173-2 КУпАП. Як вбачається із протоколу , в ньому не вказано, які саме умисні дії психологічного характеру були вчинені, за яких конкретно обставин. Із наданих ОСОБА_2 пояснень вбачається, що жодних насильницьких дій він не вчиняв. Наразі між подружжям існує цивільний спір про розірвання шлюбу. Також між подружжям існує конфлікт з приводу побачень батька з малолітнім сином, якому 2 роки 9 місяців, і проти цих побачень колишня дружина категорично заперечує. Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення адміністративного правопорушення не підтверджуються жодним чином. Також вказує, що жодних доказів звернення потерпілої ОСОБА_1 до поліції з приводу домашнього насилля, яке відбулося 07.09.2025 року матеріали справи не містять. З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», у зв'язку з чим просить суд закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, та зазначив, що адміністративне правопорушення не вчиняв. Письмові пояснення по справі надані його захисником.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , - адвокат Шевченко Л.М. просила суд закрити провадження у справі, з підстав викладених у раніше поданої заяви про закриття провадження.
Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що її чоловік протягом тривалого часу не дає їй спокійно жити. Постійно їй погрожує, висловлюється нецензурною лайкою в її бік. Підтвердила, що звернулася до суду із заявою про розірвання шлюбу. Просить суд притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, вважаю необхідним провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, з наступних підстав.
Стаття 19 Конституції України визначає обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Так, за ч.ч. 1-2 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за: - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
За ч. 3 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Тобто, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, що інкриміноване особі, крім повторності, є наслідки вчинення домашнього насильства у вигляді реального заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду, не містить обов'язкових відомостей, визначених диспозицією ст. 173-2 КУпАП, а саме, які ж умисні дії психологічного характеру відносно своєї дружини вчинив ОСОБА_3 та не зазначено про те, чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_1 .. При цьому такі відомості відсутні й в інших матеріалах, сформованих уповноваженою особою національної поліції, та долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 ..
Суд враховує, що рапорт про повідомлення події, за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документами, яким працівник поліції інформує керівництво про законність та обґрунтованість його дій та може містити дані, які можуть узгоджуватись з іншими доказами по справі та доповнююти їх.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що долучений інспектором рапорт про повідомлення події стосується події яка відбулась 05.09.2025 та містить дані, які жодним чином не стосуються обставин та події щододомашнього насильства за заявою ОСОБА_1 від 07.09.2025.
Сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідальних осіб від доведення правомірності свого рішення.
Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 869170 від 18.09.2025, органом поліції дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Як зазначено судом, частина 3 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Тобто санкція ст. 173-2 КУпАП, за якою складений протокол відносно особи, передбачає накладення стягнення, зокрема у виді адміністративного арешту, що, у свою чергу, вказує на те, що інкриміноване особі діяння підпадає під визначення поняття «кримінальне обвинувачення», у зв'язку з чим її вина в інкримінованому діянні має бути доведена поза розумним сумнівом, що при розгляді даної справи не встановлено.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення - працівник поліції, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Викладене зобов'язує суд розглядати справу за ст. 173-2 КУпАП з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.
У той же час, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 повторно протягом року вчинив порушення, передбаченого частинами першою або другою ст. 173-2 КУпАП, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню.
Так, на підтвердження вчинення адміністративного правопорушенням за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, лейтенантом поліції ДОП СП ВП№1 Кам'янського РУП І.Харлашин до матеріалів справи долучено лише протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД №869006 від 17.08.2025 та серії ВАД №863680 від 19.08.2025, які складені щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що вказані протоколи не підтверджують притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, оскільки протокол не вирішує питання наявності/відсутності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а є лише спеціальною формою фіксації події, що має ознаки адміністративного правопорушення, та складовим елементом доказових матеріалів про адміністративне правопорушення. З моменту складення згаданого протоколу особа набуває статус такої, яка притягається до адміністративної відповідальності. Проте наявність вини особи встановлюється лише під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, а не під час складення протоколу.
Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вказаними протоколами, захисник Котелевець С.Б. такі обставини заперечує та вказує, що за наслідками складених протоколів судом не приймалось постанов про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173- КУпАП, суд приходить до висновку, що в інкримінованих поліцейським Котелевецю С.Б. діях була відсутня кваліфікуюча ознака - повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою статті 173-2 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У справі «Карелін проти росії» («Karelin v. russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення винуватості особи тлумачаться на її користь.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суддя зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою необхідно керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а викладені в протоколі обставини вчиненого діяння не підтверджені належними та допустимими доказами та не тягнуть настання адміністративної відповідальності.
Зазначене є підставою для закриття провадження у зв'язку з недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, оскільки до протоколу не додано доказів вчинення інкримінованого правопорушення, що не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй діянні, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, вважаю, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, а тому відповідно п.1 ч.1ст.247 КУпАП адміністративна справа підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 9, ч. 1 п. 1 ст. 247, ст. 173-2, ст. 245, 251, 252, 265, 280, 283-285, 294 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Кам'янського.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА