Справа № 932/1989/25
Провадження № 2/932/769/25
24 вересня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді - Потоцької С.С., за участю секретаря судового засідання - Карапиш А.М., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
21.02.2025 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 справу передано для розгляду судді Кудрявцевій Т.О.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2025 у справі відкрито провадження.
У зв'язку із відставкою судді Кудрявцевої Т.О. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею у цій справі визначена суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Потоцька С.С.
Ухвалою від 01.05.2025 справа прийнята до провадження судді Потоцької С.С., призначені судові засідання.
Представником позивача направлена на адресу суду заява, в якій позивач просив закрити провадження у справі у зв'язку відсутність предмету спору, оскільки після подачі цієї позовної заяви відповідач погасив заборгованість, а також просить вирішити питання щодо повернення судового збору.
Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання позивача про закриття провадження у справі, вважає, що таке клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 2 частини першої ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
При цьому, відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення "відсутність предмета спору" в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
При цьому, якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, які, відповідно, тягнуть різні процесуальні наслідки, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди, не підтримання своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, тощо.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 10 квітня 2019 року у справі N 456/647/18 (провадження N 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі N 686/20582/19-ц (провадження N 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі N 750/1658/20 (провадження N 61-9658св20).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Суд розцінює заяву представника позивача, як заяву про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову.
Підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, тому суд вважає за потрібне закрити провадження у справі.
Щодо повернення судового збору, суд зауважує наступне.
Закриття провадження у справі саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України після відкриття провадження у справі, призведе до негативних фінансових наслідків для судової системи, оскільки наслідком закриття провадження у справі саме у такий спосіб, враховуючи п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", є повернення сплаченого позивачем судового збору у повному обсязі з державного бюджету, що на думку суду є недопустимим після здійснення судом ряду процесуальних дій.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи те, що провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про повернення судового збору з державного бюджету.
Більше того, ЦПК України передбачає порядок розподілу судових витрат залежно від причин відмови позивача від позовних вимог, за його заявою, що передбачено ч. 3 ст. 142 ЦПК України.
Разом з тим, відповідного клопотання представником позивача не заявлено, тому питання стягнення понесених позивачем у справі витрат з відповідача судом не вирішується.
Керуючись ст. 142, 255, 256-260 ЦПК України суд, -
Прийняти відмову від позову представника позивача.
Заяву представника позивача про закриття провадження у справі -задовольнити частково.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відмовити представнику позивача у поверненні сплаченого судового збору з державного бюджету.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.С. Потоцька