Справа № 932/9335/25
Провадження № 1-кп/932/1160/25
14 жовтня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
Суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції), розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра обвинувальний акт у кримінальному провадженні №72025000400000003 від 27.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08 серпня 2025 року зазначене вище кримінальне провадження було призначено до підготовчого судового засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що справа підсудна Шевченківському районному суду міста Дніпра, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, угод не укладено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, просив призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.
Захисник та обвинувачена не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Представник потерпілого просив суд призначити справу до судового розгляду та прийняти цивільний позов у провадження.
Суд, дослідивши поданий цивільний позов, з урахуванням думки учасників провадження висловленої в судовому засіданні, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 175-177 ЦПК України, форма та зміст позовної заяви відповідає вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства, позов поданий до початку судового розгляду, тому підстав для відмови у прийнятті позову немає. Правовідносини, які виникли між АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОСОБА_7 з приводу відшкодування завданих матеріальних збитків внаслідок кримінального правопорушення, є цивільно-правовими та пов'язані безпосередньо із розглядом цього кримінального провадження.
За таких обставин суд вважає, що розгляд цивільного позову у цьому кримінальному провадженні буде доцільним, тому необхідно прийняти цивільний позов до спільного розгляду з кримінальним провадженням.
Справа підсудна Шевченківському районному суду міста Дніпра.
Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.
Питання щодо колегіального складу суду було вирішено.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України - відсутні, тож слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні колегією у складі трьох суддів з викликом учасників кримінального провадження.
Разом із цим, прокурором було подано клопотання про продовження строку покладених на ОСОБА_7 обов'язків, мотивуючи його тим, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. У своїх запереченнях захисник зазначає, що підозра (обвинувачення) є неконкретною та суперечливою. ОСОБА_7 інкримінуються дії інших осіб, про які остання не знала та не могла знати. Ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні. Жодних доказів, які б вказували, що ОСОБА_7 переховувалась від органів досудового розслідування чи суду, намагалася знищити, або приховувати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в матеріалах кримінального провадження немає, на всі виклики обвинувачена прибувала на узгоджені час і дату. Спираючись на практику ЄСПЛ сторона захисту зазначає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України може існувати на початкових стадіях процесу та за нормального перебігу подій з часом зменшується.
Представник потерпілого просив суд задовольнити клопотання прокурора, зазначив, що запобіжний захід виконує свою функцію та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а тому підстави для скасування відсутні.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов такого висновку.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
При цьому, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.
Ризики вчинення обвинуваченою дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачена обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачена наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Вирішуючи питання продовження строку покладених на обвинувачену обов'язків, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом відмови у продовженні такого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Статтею 176 КПК України визначено, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом, який може бути застосований до обвинуваченого.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Кримінальне правопорушення за яким обвинувачується ОСОБА_7 згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів проти власності, що загрожує обвинуваченій, за умови доведеності її вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачена з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможна переховуватись від суду.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачена з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, наведеної стороною захисту, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
За практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Із урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченій, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Рішення про необхідність застосування запобіжного заходу для запобігання вказаному ризику ґрунтується, крім іншого, на тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченої винуватою у кримінальному правопорушенні, яке їй інкримінується.
Також, враховуючи, що свідки не допитані безпосередньо у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився та продовжує існувати.
Матеріали кримінального провадження ще не передані до суду та не були дослідженні в судовому засідання, їх зміст суду невідомий, тому ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час є актуальним.
У суду відсутні підстави вважати, що з урахуванням тяжкості ймовірного покарання в межах інкримінованого злочину ОСОБА_7 , без застосованого запобіжного заходу, остання не буде вчиняти спроби переховування від суду та ухилення від явки на судові виклики. Окрім цього, з урахуванням стадії підготовчого судового засідання, беручи до уваги, що до обвинуваченої застосований найбільш м'який запобіжний захід, стороною захисту не було доведено, що такий запобіжний захід є невиправданим обмеженням прав та свобод ОСОБА_7 , надмірним втручанням у її життя та унеможливлює здійснення останньою її нагальних потреб для нормальної життєдіяльності.
Також, стороною захисту було подано чотири клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме до Рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.10.2024 у справі № 235923 з можливістю ознайомитись та зробити копії.
Відповідно до ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Загальні правила його застосування визначені у статті 132 КПК України, спеціальні правила містяться у статтях 159-166 КПК України. Саме цими статтями визначено коло обставин, які підлягають доказуванню стороною захисту і, відповідно, підлягають встановленню судом.
Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Згідно з ч. 6 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Крім того, під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування (ч. 2 ст. 333 КПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до змісту клопотань про тимчасовий доступ, сторона захисту встановила, що рішенням ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18 жовтня 2024 року у справі № 253923 було задоволено позов « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Компанії « ІНФОРМАЦІЯ_6 » про стягнення грошових коштів.
Під час відвідування захисником ОСОБА_6 судового засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 (матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_9 було виділено з кримінального провадження №72022000400000012, тобто з того ж провадження, з якого були виділені матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_7 ) йому стало відомо, що у судовому засіданні розглядалось клопотання сторони захисту про долучення до матеріалів справи рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18 жовтня 2024 року у справі №253923 за позовом АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » до Компанії « ІНФОРМАЦІЯ_6 » про стягнення коштів, та присутні у залі суду прокурор та представник потерпілого АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » проти такого клопотання сторони захисту не заперечували.
Також стороною захисту під час вказаного судового засідання було акцентовано увагу суду, що у відповідності до вимог ст. 290 КПК України старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні процесуальному керівнику відкрито вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18 жовтня 2024 року у справі № 235923 як на іноземній мові так і його переклад на українську мову.
Отримані в результаті тимчасового доступу речі та документи, будуть використані стороною захисту з метою спростування обґрунтованості обвинувачень та мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Сторона захисту підтримала клопотання та просила їх задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань сторони захисту про тимчасовий доступ з метою отримання вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки захисник не довів, чому ним не були зроблені відповідні дії для витребування вказаного рішення під час досудового розслідування з ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом із цим прокурор зазначив, що йому дійсно відкривалось рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 у порядку ст. 290 КПК України в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , проте це не означає, що у прокурора є копія такого рішення, а чи є копія такого рішення у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 прокурору невідомо. Щодо витребування такого рішення із АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прокурор зазначає, що відомості зазначені у рішенні є конфіденційними, і розголошення таких даних можливо лише з дозволу ІНФОРМАЦІЯ_5 , якого, на думку прокурора, представники АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не отримували.
Окрім того, на думку сторони обвинувачення, рішення до якого сторона захисту просить надати тимчасовий доступ не відноситься до предмету доказування обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, оскільки зміст обвинувачення стосується підробки контракту.
Представник потерпілого зазначив, що не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань, оскільки цей доказ не відповідає меті кримінального провадження.
Дослідивши клопотання сторони захисту, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, суд дійшов таких висновків.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України (ст. 22 КПК України).
Як вже було зазначено, звертаючись з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, сторона має довести, серед іншого, що речі і документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Захисник повідомив, що вказане рішення є необхідним з метою спростування обґрунтованості обвинувачення, та вказані докази підтверджують обставини, які виправдовують обвинувачену ОСОБА_7 . Натомість адвокат ОСОБА_6 не навів аргументованих доводів про те, яка інформація, у затребуваному рішенні, стосується обставин, які підлягають доказуванню у межах цього кримінального провадження.
Сторона захисту обмежилась поверхневим описом подій та обставин, за яких рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 було долучено стороною захисту в межах іншого, на думку сторони захисту аналогічного кримінального провадження щодо ОСОБА_9 , суд під час підготовчого судового засідання до безпосереднього дослідження зібраних досудовим розслідуванням доказів, не може пересвідчитись чи має таке рішення саме по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
На сьогодні у суду відсутня можливість пересвідчитись чи наявна копія рішення у матеріалах кримінального провадження, які були зібрані під час досудового розслідування.
Позиція сторони захисту як вона викладена у клопотаннях та була озвучена у судовому засіданні щодо необхідності отримання вказаного рішення не свідчить про виконання обов'язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України. Цей обов'язок передбачає саме доведення, що речі і документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що наявність підстави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України, під час підготовчого судового засідання, до безпосереднього дослідження письмових доказів у судовому засіданні, захисником не доведена.
Керуючись ст. 128, 159-161, 314, 315, 316, 369-372, 376 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №72025000400000003 від 27.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, на 22 жовтня 2025 року о 16 год. 30 хв.
Судовий розгляд проводити колегією у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Викликати у судове засідання учасників кримінального провадження.
Прийняти до провадження у кримінальному провадженні №72025000400000003 від 27.06.2025 цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_10 , який діє в інтересах потерпілого Акціонерне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_1 », до обвинуваченої ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 832 072 005, 40 грн, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Визнати Акціонерне товариство « ІНФОРМАЦІЯ_1 » цивільним позивачем, а ОСОБА_7 - цивільним відповідачем у справі.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на обвинувачену ОСОБА_7 обов'язків - задовольнити.
Обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до 12 грудня 2025 року включно продовжити строк покладення обов'язків, а саме:
- прибувати за кожною вимогою суду у кримінальному провадженні;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками із числа співробітників ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », банківської установи АТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », а також з наступними особами: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
У разі невиконання обов'язків до обвинуваченої може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покладається на прокурора.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні АТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_4 - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3