Номер справи 711/1743/25
Номер провадження 2/171/1087/25
10.10.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області області у складі:
головуючого - судді Ліпчанського С.М.,
за участю секретаря Ровної Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що між сторонами зареєстровано шлюб 29.04.2022 року Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 219. Від сумісного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейні стосунки позивача з відповідачем фактично розірвані, вони не проживають однією сім'єю, не ведуть спільний побут, тому подальше збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам. У зв'язку з викладеними обставинами в позові просить про розірвання шлюбу.
25 квітня 2025 року ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не прибула, надала суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:
На підставі ст. 112 Сімейного КодексуУкраїни суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них.
У судовому засіданні було встановлено, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 29.04.2022 року зареєстровано шлюб Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 219.
Від сумісного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На даний момент подружжя припинило шлюбні відносини, не підтримує їх, збереження шлюбу та примирення сторін неможливе.
Матеріали справи не містять інформації про наявність між сторонами спору про поділ майна.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України (далі за текстом СК України) позов про розірвання шлюбу може бути поданим одним з подружжя.
Згідно з ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Встановив, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя є неможливим, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і не відповідає інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і тому може бути розірваним.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позов, розірвавши шлюб між сторонами по справі.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.
На підставі викладеного, оскільки відповідач визнав позов, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, відтак наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача на користь позивача інших 50 відсотків судового збору.
Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 29.04.2022 року Фастівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 219.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
На підставі ч. 2 ст. 115 СК України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, згідно квитанції № 0.0.4225614958.1 від 03.03.2025 року, що становить 605,60 (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М.Ліпчанський