Справа № 159/20/25
Провадження № 1-кп/168/37/25
щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
21 жовтня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Стара Вижівка в залі суду в режимі відеоконференції в ході розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, клопотання прокурора про обрання строку дії обов'язків, встановлених у зв'язку внесенням застави,
Прокурор подала клопотання про обрання строку дії обов'язків, встановлених ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.08.2024 року при обранні щодо нього запобіжного заходу, у зв'язку з внесенням застави.
У клопотанні прокурор вказує, що до обвинуваченого обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави. Застава була внесена, на обвинуваченого покладені певні обов'язки строком на два місяці. Ухвалами суду строк дії цих обов'язків продовжувався. В даний час строк дії обов'язків сплив, тому виникли нові підстави для обрання строку дії обов'язків, визначених заставою.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на те, що у вказаному провадженні встановлені ризики, передбачені п.1 ч.1 ст. 177 КПК, продовжують існувати, не зменшились. Зокрема це можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого.
На обґрунтування ризику переховуватись від суду, посилається на те, що ОСОБА_4 не має сталих соціальних зв'язків на території Волинської області, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, а тому усвідомлюючи невідворотність покарання, та можливість призначення покарання в виді позбавлення волі, може свідомо переховуватись від суду, в тому числі шляхом зміни свого фактичного місця проживання. Водночас, обвинувачений зареєстрований в Херсонській області. Ризик втечі для нього може бути розцінений як менш небезпечний, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання. Житла на території Волинської області обвинувачений не має. Також існує ризик, що обвинувачений, зважаючи на міру покарання, може впливати на представника потерпілого та інших свідків. Просить покласти на обвинуваченого обов'язок прибувати на виклики суду.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала. Звернула увагу суду на те, що покладення обов'язку прибувати на виклики суду є найменш обтяжливим обов'язком для обвинуваченого. Вважає, що обставини, що були підставою для продовження дії обов'язку раніше ухвалами суду, не змінились.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні не заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вирішуючи клопотання прокурора, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.08.2024 року обрано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, починаючи з 07.08.2024 року до 05.09.2024 року включно. Визначено підозрюваному заставу в розмірі 242240 грн. Постановлено, що у разі внесення застави у вказаній сумі підозрюваного звільнити з-під варти, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у виді застави та на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього строком на 2 місяці обов'язки: повідомляти про місце проживання, прибувати на виклики слідчого, прокурора, суду, здати до органів УДМС паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
При винесенні ухвали слідчим суддею встановлено наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
09.08.2024 року підозрюваного звільнено з-під варти у зв'язку із внесенням застави в розмірі 242240 грн.
Ухвалою слідчого судді від 04.10.2024 року підозрюваному продовжений строк дії обов'язків, встановлених у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, до 08.11.2024 року, а ухвалою від 06.11.2024 слідчим суддею продовжено до 06.01.2025 включно, та ухвалою від 06.01.2025 року продовжено до 06.03.2025 року, до 04.05.2025 року, в подальшому до 28.06.2025 року, 18.08.2025 р., 19.10.2025 року, а саме прибувати на виклики суду.
Строк дії обов'язку, покладеного на обвинуваченого, закінчився 19.10.2025 року.
Вирішуючи клопотання про покладення на обвинуваченого обов'язку, суд враховує такі норми права.
За приписами ст.131, 176 КПК України запобіжний захід є одним із видів забезпечення кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігання виявленим ризикам і забезпечення у такий спосіб дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Обов'язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого наведені у ст. 42 КПК України.
Так, за змістом п.1 ч.6 ст.42 КПК України обвинувачений зобов'язаний прибувати за викликом суду.
Згідно з ч.7 ст.194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
Запобіжний захід, відповідно до ст.177 КПК, застосовується з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Прокурор не надала доказів на підтвердження можливості обвинуваченого впливати на свідків чи представника потерпілого.
Водночас, є доцільним погодитись з доводами прокурора про існування ризику переховуватись від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК, з огляду на наведені в клопотанні обґрунтування.
Отже, не вирішуючи наперед питання щодо вини обвинуваченого, суд констатує, що підстави застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого існують і прокурором частково доведені.
Окрім того, необхідність покладення певних обов'язків на обвинуваченого випливає із системного аналізу норм КПК.
Так, відповідно до положень ст.182 КПК України метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави є запобігання встановленим ризикам з можливістю стягнення в дохід держави внесених грошових коштів у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено (ст. 196 КПК).
Згідно зі ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Обов'язки, передбачені ч.5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави, потреба в застосуванні якого не відпала, а прокурор довів наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, окрім того, вказане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, у справі свідки не допитані, не досліджені докази, а також на виконання мети застосування запобіжного заходу у виді застави, суд вважає, що доцільним буде покладення на обвинуваченого обов'язку - прибувати за викликом суду, передбаченого, ст. 194 КПК.
Керуючись ст.ст. 177, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про обрання обов'язків у зв'язку з внесенням застави задовольнити.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язок прибувати на виклики суду на два місяці, тобто до 21.12.2025 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1