Справа № 163/926/25
Провадження № 1-кп/163/164/25
21 жовтня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12025035560000026 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, раніше не судимої, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4 , будучи онуком ОСОБА_6 , якій 22.04.2022 Управлінням соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації була призначена допомога на проживання як внутрішньо переміщеній особі в розмірі 2000 грн на місяць, та достовірно обізнаним про факт смерті останньої, що мало місце 05.11.2022, маючи доступ розрахункового рахунку, який належить ОСОБА_6 , та на який здійснювались щомісячне нарахування грошової допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в невстановлений в ході досудового розслідування час, але не раніше 05.11.2022, в м. Харків Харківської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання шляхом обману, не повідомивши уповноважених службових осіб Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації про факт смерті ОСОБА_6 , у період часу з 01.12.2022 до 31.07.2023, керуючись єдиним умислом, незаконно привласнив допомогу, яка нараховувалась ОСОБА_6 як внутрішньо переміщеній особі в загальній сумі 16000 грн, чим завдав Управлінню соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації матеріальної шкоди на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч .1 ст. 190 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили задовольнити подане захисником клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, посилаючись на те, що він уперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю та беззаперечно визнає свою вину у скоєному, щиро кається, активно сприяв розкриттю правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання та став на шлях виправлення, завдані збитки відшкодував повністю.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явилась, на електронну адресу суду надіслала клопотання про розгляд справи у її відсутності, одночасно вказавши, що завдані збитки ОСОБА_4 відшкодовано.
Виконуючи вимоги частини четвертої статті 286 КПК України суд невідкладно перейшов до розгляду даного клопотання.
Після роз'яснення обвинуваченому наслідків звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, останній подане клопотання підтримав.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 клопотання підтримала з наведених у ньому підстав та просила його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття провадження на підставі ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям останнього.
Вирішуючи в порядку ст.ст.284, 286, 314 КПК України заявлене клопотання, суд встановив таке.
Відповідно до ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно із ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, відноситься до категорії проступків, а в силу примітки ст.45 КК України - не є корупційним.
Звільнення від кримінальної відповідальності з зазначених підстав є обов'язком суду.
Обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Факт щирого каяття ОСОБА_4 у вчиненому проступку знайшов своє підтвердження в підготовчому судовому засіданні, про що об'єктивно засвідчила його поведінка та визнання вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням.
Щодо активного сприяння у розкритті злочину, то як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 в ході досудового розслідування відразу надав визнавальні показання у вчиненні кримінального правопорушення та вказав на обставини його вчинення, які в подальшому знайшли своє підтвердження.
Згідно усталеної судової практики, такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
Судимість є правовим станом особи, який виникає у зв?язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Судимість має строковий характер. У законі визначено, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлено підстави її припинення (погашення судимості та її зняття). Як погашення, так і зняття судимості пов?язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Отже ОСОБА_4 , відповідно до ст.89 КК України є несудимим, кримінальне правопорушення, яке він вчиняв у минулому вже втратило правове значення, а тому ст.45 КК України підлягає застосуванню в даному випадку.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала.
Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим,
Таким чином, вищенаведені обставини, за яких ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, до кримінальної відповідальності притягується вперше, свою винуватість визнав повністю та у вчиненому щиро розкаявся, по місцю проживанню характеризується позитивно, з часу вчинення ним даного кримінального правопорушення будь-яких протиправних чи компрометуючих дій він не вчинив, завдані збитки відшкодував, що в своїй сукупності свідчить про наявність достатніх підстав для застосування відносно нього положень ст.45 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовано, клопотання про застосування такого заходу не заявлено.
Керуючись ст.ст.284, 286, 288, 314, 372 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, на підставі ст.45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження № 12025035560000026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 7 днів із часу її проголошення через Любомльський районний суд Волинської області.
Головуючий : суддя ОСОБА_1