Справа № 157/478/25
Провадження № 1-кп/162/140/2025
20 жовтня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025030530000148 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, несудимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263, частиною першою статті 263-1 Кримінального кодексу України (далі - КК),
встановив:
ОСОБА_4 на початку весни 2015 року, точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, діючи з прямим умислом, не маючи передбаченого законом дозволу, всупереч пункту 1 Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав та території України» та підпункту «а» частини першої Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затверджених пунктами 1, 2 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17 червня 1992 року відповідно, пунктам 2, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, пунктам 2.1, 8.1, 9.1, 9.2 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 № 622, на горищі у старому будинку по АДРЕСА_1 , який належав його рідному дядьку ОСОБА_6 , віднайшов одноствольну гладкоствольну куркову мисливську рушницю марки «ІЖ-5» 16-го калібру з мисливськими патронами 32-го калібру. В подальшому, переслідуючи мету незаконної переробки вказаної мисливської зброї, ОСОБА_4 за допомогою підручних інструментів та власних навичок саморобним способом незаконно переробив вказану одноствольну гладкоствольну куркову мисливську рушницю марки «ІЖ-5» 16-го калібру із заводським номером « НОМЕР_1 » шляхом її укомплектування цівкою із заводським номером « НОМЕР_2 », колодкою з видаленими маркувальними позначеннями (в якій замінено промисловий ударник на саморобний) та ствол з маркуванням « НОМЕР_3 » на довгоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю, яка є придатною для стрільби з патронами 32-го калібру до гладкоствольної мисливської зброї.
На початку весни 2015 року, точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, не маючи передбаченого законом дозволу, всупереч пункту 1 Додатку №1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав та території України» та підпункту «а» частини першої Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна, затверджених пунктами 1, 2 постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17 червня 1992 року відповідно, пунктам 2, 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, пунктам 2.1, 8.1, 9.1, 9.2 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 № 622, переніс вже перероблену саморобним способом довгоствольну гладкоствольну вогнепальну зброю марки «ІЖ-5» до свого будинку по АДРЕСА_1 , де заховав її під диван у спальній кімнаті, та яку зберігав без передбаченого законом дозволу до 15 години 35 хвилин 23 січня 2025 року, тобто до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції в ході санкціонованого судом обшуку.
Дії ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні кваліфіковано за частиною першою статті 263, частиною першою статті 263-1 КК.
Між прокурором та підозрюваним за участі захисника 17 березня 2025 року укладено угоду про визнання винуватості.
Сторони погодились з викладеними в обвинувальному акті обставинами вчинення кримінальних правопорушень, його кваліфікацією. ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, немає.
Наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), її невиконання сторонам зрозумілі.
Сторони угоди про визнання винуватості вважають, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 буде призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі із застосуванням інституту звільнення від покарання.
Виконавши вимоги частин четвертої-сьомої статті 474 КПК, суд дійшов таких висновків.
Аналіз змісту угоди вказує на її відповідність вимогам КПК та КК.
Дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за частиною першою статті 263, частиною першою статті 263-1 Кримінального кодексу України.
Обставин, які б вказували на порушення під час досудового розслідування прав підозрюваного, не встановлено.
Узгоджений сторонами вид та розмір покарання відповідає статті 65 КК.
Процесуальні витрати за залучення експерта необхідно стягнути з підозрюваного.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до статті 100 КПК.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжні заходи не застосовувались.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК, суд
ухвалив:
У кримінальному провадженні, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07 березня 2025 року за № 12025030530000148, затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена між підозрюваним ОСОБА_4 та прокурором ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання за це кримінальне правопорушення у виді позбавленні волі на строк чотири роки.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 263-1 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання за це кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі частини першої статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за цим вироком у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 звільнити від покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і відповідно до статті 76 цього Кодексу виконає такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 5571 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят одну) гривню 30 копійок процесуальних витрат за залучення експерта.
Речові докази: скасувати арешт та знищити 1 (один) патрон калібру 5,45 мм, 25 (двадцять п'ять) набоїв до гладкоствольної зброї різного калібру та розмірів, предмет, зовні схожий на гладкоствольну мисливську рушницю, та ствол до гладкоствольної рушниці, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Любешівський районний суд Волинської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити підозрюваному, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді. Учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку, надіслати його копію не пізніше наступного дня.
Суддя ОСОБА_1