Справа № 161/18118/25
Провадження № 3/161/5716/25
20 жовтня 2025 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
01.09.2025 року о 00:02 годин, ОСОБА_1 в місті Луцьк, проспект Соборності, будинок 43, керував персональним електричним транспортним засобом, а саме електросамоваром Vev із бортовим номером НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, як на місці зупинки так і в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився.
Таким чином ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, визнав повністю. Подав до суду відповідну заяву.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом поліцейського, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими документами.
Перевіривши матеріали справи, та надавши оцінку доказам, наявним в ній, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім повного визнання вини самим правопорушником, повністю підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 439932 від 01.09.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- довідкою виданою ДПП УПП у Волинській області, з якої вбачається, що в базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформація про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсутня (а.с.2);
-актом огляду ОСОБА_1 , на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4);
-направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.09.2025 року, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с. 5);
- рапортом поліцейського (а. с.6);
- відеозаписом з місця події (а. с.7).
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (надалі за текстом - ПДР України) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , при зазначених вище обставинах, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані вище факти його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно досліджені в ході судового засідання.
За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає визнання вини та щиросердне розкаяння.
Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
При обранні виду та розміру стягнення судом враховано характер скоєного правопорушення, особу винного, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста - машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Враховуючи норми ПДР України, особа, яка керує транспортним засобом і не має посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм в розумінні пункту 1.10 ПДР України.
Згідно з довідкою виданою ДПП УПП у Волинській області, з якої вбачається, що в базі даних інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформація про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсутня (а.с.2).
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи дані обставини, суд вважає, що до ОСОБА_1 не може бути застосовано такий вид адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останнім водійські права не отримувались, отже, він не є «водієм» в розумінні ст. 130 КУпАП, а є «іншою особою».
Отже, враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суд прийшов до висновку, що на правопорушника слід остаточно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою ст. 307 КУпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова