Справа № 159/4475/25
Провадження № 3/159/2155/25
20 жовтня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., з участю захисника Клімука В.С., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив,
за ч.1ст. 130 КУпАП, -
28.06.2025року о 12год.56хв. по вул. Володимира Івасюка,19, м. Ковель Волинської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Master» н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія проводився у встановленому Законом порядку в медичному закладі охорони здоров'я в Ковельському МТМО, висновок лікаря №399 від 28.06.2025. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 на виклик до суду не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджено його особистим підписом про отримання поштового відправлення від 10.10.2025. Будь-яких заяв не надав, про причини неявки суд не повідомив, тому з метою дотримання строків вирішено розглянути справу у його відсутності.
За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Оскільки ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також не повідомлено суд про причини неявки, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд прийшов до висновку визнати причину неявки ОСОБА_1 не поважною і розглянув справу за його відсутністю, на підставі наявних в справі матеріалів.
Захисник Клімук В.С. вважає, що його підзахисний ОСОБА_1 у зазначену у протоколі дату та час не був водієм, не керував транспортним засобом, за кермом перебував власник ТЗ ОСОБА_2 .. Враховуючи викладене, просив закрити провадження у даній справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251,252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, відеозаписи, фотофіксацію, вважає, що у діях ОСОБА_1 є наявність події та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, а його вина в скоєнні даного адміністративного правопорушення доведена доданими до протоколу серії ЕПР1 №375187 від 28.06.2025 з яким ОСОБА_1 було ознайомлено під відеозапис. Так, з відеозапису вбачається, що 28.06.2025року о 12год.56хв. по вул. Володимира Івасюка,19, м. Ковель Волинської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Master» н.з. НОМЕР_2 та був зупинений за порушення п.2.3в, п.2.4а ПДР України , та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП ( постанова серії ЕНА №5091120 від 28.06.2025 - яка на час розгляду справи набрала законної сили та не оскаржена.
З відеозаписів вбачається, що після зупинки ТЗ ОСОБА_1 , був одягнутий в білу теніску та перебував на місці пасажира, і стверджував що водієм ТЗ не був. За кермом перебував чоловік у чорному верхньому одязі. З відеофіксацій руху автомобіля «Renault Master» н.з. НОМЕР_2 встановлено, що за кермом ТЗ перебував чоловік у білому верхньому одязі.
Доказів, які б спростовували відомості зафіксовані відеозаписом суду не надано. За таких умов, суд вважає доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 водієм не був є безпідставними, та спростовані відеофіксацією .
Також, доводи сторони захисту про те, що він не був водієм спростовуються постановою серії ЕНА №5091120 від 28.06.2025 року про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення п.2.3в, п.2.4а ПДР України, за що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП у виді штрафу.
Крім того, як вбачається з безперервного відеозапису з боді камери поліцейського водію ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції в порядку визначеному статтею 266 КУпАП було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що він не погодився. Після чого, йому запропонували пройти огляд в Ковельському МТМО, де він пройшов огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, висновком №399 від 28.06.2025, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння відбувся у відповідності до ст.266 КУпАП.
Відповідно до відеозаписів наданих стороною обвинувачення вбачається, що процедура проведення огляду відбулась у відповідності до ст.266 КУпАП.
Отже, вважаю, що з огляду на принцип доведеності «поза розумним сумнівом» доводи сторони захисту та водія ОСОБА_1 , що він не був водієм спростовані долученими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за яке підлягає адміністративній відповідальності, тому суд приймає рішення про застосування до нього адміністративного стягнення, у виді та межах, передбачених законом.
Відповідно до довідки виданої старшим інспектором ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Таран О. , згідно бази ІКС ІПНП України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видано посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 15.07.2023 року та не являється позбавленим права керування.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушника, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст.221, 280, 283, 284,130 ч. 1 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік (Найменування коду класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)»по території Волинської області: Отримувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/ 21081300 Номер рахунку (IBAN): UA588999980313050149000003001 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) Код отримувача (ЄДРПОУ):38009371.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783; Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП) ; Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ст. 307 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
СуддяО. Г. Шишилін