Справа № 158/3139/25
Провадження № 1-кс/0158/930/25
21 жовтня 2025 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , користувача майна - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025030590000657 від 12.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
До слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області звернувся слідчий СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12025030590000657 від 12.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 11.10.2025 о 9:58 год. у селі Журавичі по вул. Центральна було зупинено вантажний транспортний засіб марки "ДАФ" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевозив лісопродукцію (дрова) породи сосна без бирок, та при перевірці документації виникають сумніви щодо походження деревини.
12 жовтня 2025 року по даному факту відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030590000657, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення та виявлення і фіксації слідів злочину, 11.10.2025 року, в період часу з 22:45 год., по 23:40 год., дізнавачем СД відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській лейтенантом поліції ОСОБА_6 , з метою виявлення, фіксації та вилучення предметів, які мають значення у кримінальному провадженні, в присутності понятих, проведено огляд місця події на відрізку дороги у селі Журавичі по вулиці Центральна, поблизу сільської ради с. Журавичі, що за адресою: вул. Шевченка , буд. №55, Луцького району, Волинської області. Під час огляду було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «DAF», модель «CF75» н.з. НОМЕР_1 , оранжевого кольору із наявним надписом «MINI CHAMP HORST» та причепом синього кольору, власником якого являється ОСОБА_7 жителька АДРЕСА_1 , користувачем якого являється ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_2 .
Вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025030590000657 від 12.10.2025 за ч. 1 ст. 246 КК України, оскільки зберегло на собі сліди кримінального правопорушення і містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Приймаючи до уваги, що вищевказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, який визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, просить накласти арешт на вищевказане майно.
Слідчий СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Користувач майна ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання та просив відмовити у накладенні арешту на майно.
Власник майна ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення учасників справи, кожного зокрема, дослідивши матеріали справи, кримінального провадження №12025030590000657 від 12.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025030590000657 від 12.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Як вбачається із витягу з ЄРДР №12025030590000657 від 12.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, 11.10.2025 року о 09 год 58 хв у селі Журавичі по вул. Центральна було зупинено вантажний транспортний засіб марки «ДАФ» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевозив лісопродукцію (дрова) породи сосна без бирок, та при перевірці документації виникають сумніви щодо походження деревини.
Частиною 1 ст. 246 КК України встановлено кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 11.10.2025 року, на відрізку дороги у селі Журавичі по вулиці Центральна, поблизу сільської ради с. Журавичі, що за адресою: вул. Шевченка , буд. №55, Луцького району, Волинської області. Під час огляду було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «DAF», модель «CF75» н.з. НОМЕР_1 , оранжевого кольору із наявним надписом «MINI CHAMP HORST» та причепом синього кольору, які в подальшому постановою слідчого від 12.10.2025 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025030590000657 від 12.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Так, згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Частини 1 - 3 ст. 170 КПК України передбачають, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Нормами ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норми закону.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ст. 170 ч. 1 цього Кодексу. Крім того, відповідно до ст.173 ч. 2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати, крім іншого: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Однак, всупереч вимогам ст. ст. 170, 173 КПК України, звертаючись з клопотанням слідчий не вказав яким чином буде досягнута мета накладення арешту збереження речових доказів, а саме транспортного засобу марки «DAF», модель «CF75» н.з. НОМЕР_1 , оранжевого кольору із наявним надписом «MINI CHAMP HORST» та причепу синього кольору, як це визначено ч. 2 ст. 170 КПК України, не перевірили наявності підстав накладення арешту, в межах ознак вчинення кримінального правопорушення та обмежилися лише формальним посиланням на доведення підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Водночас, жодних доказів стороною обвинувачення щодо незаконності походження лісодеревини, в тому числі їх незаконного перевезення, не подано, в той час, як правомірність перевезення та набуття цієї лісодеревини підтверджена документально.
Зокрема, відповідно до ТТН №ЛАК970490 від 11.09.2025 року, постійний лісокористувач/власник лісів - Філія «Поліський лісовий офіс, (пункт завантаження - Ківерцівське надлісництво» передав, а ОСОБА_4 (вантажоодержувач, марка авто - «DAF», н.з. НОМЕР_1 ) отримав продукцію об'ємом 6,5 м.куб. (деревина дров'яна, сосна).
Крім того, як вбачається із товарно-транспортної накладної №1 від 11.10.2025 року (форма 1-ТН, місце складання с. Муравище), вантажовідправник ФОП ОСОБА_4 доставляє вантажоодержувачу ОСОБА_8 лісопродукцію, загальною масою 18,700 т. до пункту розвантаження - с. Більська Воля.
Тобто, слідчим жодним доказом не доведено, що виявлена на транспортному засобі марки «DAF», модель «CF75» н.з. НОМЕР_1 , деревина породи «сосна», орієнтовним об'ємом 6,5 м.куб., отримана внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Незаконність походження деревини є лише припущеннями і жодним чином необґрунтованою підозрою органу досудового розслідування, жодних доказів для підтвердження факту незаконності походження вилученої деревини не надано.
Варто також зазначити, що у клопотанні про арешт майна немає жодного посилання на можливість незаконного походження зазначеної деревини породи «сосна», яка згідно матеріалів кримінального провадження не визнана речовим доказом та не вилучена в ході огляду місця події.
Також, у матеріалах справи відсутні жодні відомості в обґрунтування факту завдання шкоди та її розміру у кримінальному провадженні, як це встановлено об'єктивною стороною ст. 246 КК України.
Саме по собі визнання транспортного засобу марки «DAF», модель «CF75» н.з. НОМЕР_1 , оранжевого кольору із наявним надписом «MINI CHAMP HORST» та причепу синього кольору речовими доказами постановою слідчого, ще не свідчить про те, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України.
З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що слідчим не доведено сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, та не доведено, що вилучене в ході проведення огляду місця події майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, тобто, що зазначене майно відповідає визначеним у ст. 98 та ч. 2 ст. 167 КПК України критеріям, у зв'язку з чим на таке майно відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України не може бути накладено арешт, а тому у задоволенні клопотання належить відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасового вилученого майна.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 175 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_5 про накладення арешту на майно, у зв'язку з досудовим розслідуванням кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025030590000657 від 12.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - відмовити.
Негайне виконання даної ухвали покласти на слідчого, прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1
Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 21.10.2025 року