Справа №155/1668/25
Провадження №2/155/906/25
про залишення позовної заяви без руху
21 жовтня 2025 року місто Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Яремчук С.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Лозинська Дарія Богданівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
14 жовтня 2025 року до Горохівського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Лозинська Дарія Богданівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в ст. 175, 177 ЦПК України.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що така підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, позивачкою не надано суду доказів, якими остання обґрунтовує підстави її звернення саме до Горохівського районного суду Волинської області.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України, яка визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
При цьому, ч. 2 ст. 28 ЦПК України зазначає, що позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ст. 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що представник позивачка не зазначає, де на час подання позову проживає позивачка - у селі Довгів Луцького району Волинської області чи за межами України.
Водночас, згідно з відповіддю Мар'янівської селищної ради Луцького району Волинської області №1448/05-16/2-25 від 17 жовтня 2025 року за даними реєстру територіальної громади і даних погосподарського обліку ОСОБА_3 , 17 травня 1981 року не зареєстрований і не проживає по АДРЕСА_1 .
Подана заява не містить доказів на підтвердження того, що останнє місце проживання (перебування) відповідача зареєстроване селі Галичани. Водночас, у позовній заяві не зазначено чи проживає відповідач за межами України.
Визначення підсудності справ з іноземним елементом залежить від категорії спору. При вирішенні питання про підсудність справ судам України також мають враховуватися вимоги загальної, альтернативної, договірної, виключної підсудності.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11 ВСУ, позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред'являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них. У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами.
Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону).
У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суди України повинні керуватися як нормами ЦПК України, так і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право» та нормами відповідних міжнародних договорів.
У пункті 2 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Згідно з ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.
Згідно з ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Відповідно до ч. 9, ч. 10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцем знаходження майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцем знаходження його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Чинним законодавством чітко встановлений порядок реєстрації місця проживання (перебування) фізичної особи на території України.
Позивачкою не надано суду відомостей щодо останнього зареєстрованого місця проживання відповідача на території України, знаходження його майна чи відомостей щодо його постійного місця роботи на території України.
Представником позивача також не долучено до матеріалів позовної заяви довідки про реєстрацію місця проживання позивача станом на час подання позову.
Разом з тим, будь-яких доказів останнього спільного проживання сторін на території України, наявності або відсутності угоди, згідно з якою сторони передбачили підсудність справи про розірвання шлюбу судам України або іноземним судам, наявності у відповідача майна або постійного заняття (роботи) на території України, належне зазначення останнього місця проживання відповідача, позивачем не надано.
Водночас відсутність достовірних реєстраційних даних відповідача не дає підстав для вирішення питання про визначення територіальної підсудності справи, а в подальшому за відсутності інших засобів зв'язку, суд буде позбавлений можливості належним чином повідомити відповідача про розгляд вказаної справи.
За таких обставин, відсутність вказаних вище даних унеможливлює зробити висновок про підсудність позовної заяви Горохівському районному суду Волинської області.
Таким чином, необхідно звернути увагу позивача на необхідність зазначення в позовній заяві підстав звернення саме до Горохівського районного суду Волинської області з позовом про розірвання шлюбу з іноземним елементом, та за наявності підстав, передбачених ст. 27, 28 ЦПК України, обґрунтувати це в позові та надати докази на їх підтвердження.
Суддя наголошує, що згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, позивачу слід виправити недоліки позовної заяви, зазначені у даній ухвалі.
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного та відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Лозинська Дарія Богданівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Приведену у відповідність до ст. 175, 177 ЦПК України позовну заяву, позивачу слід направити суду з копією та копіями доданих до неї документів для сторін.
Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокатка Лозинська Дарія Богданівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо представник позивача відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається представнику позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області С.М. Яремчук