154/4169/24
1-кс/154/760/25
20 жовтня 2025 року м.Володимир
Слідчий суддя Володимирського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Володимира заяву адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна.
Адвокат ОСОБА_5 звернувся в інтересах ОСОБА_6 до слідчого судді Володимирського міського суду Волинської області із заявою про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12024035510000614 від 31 жовтня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Клопотання обгрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 від 01.11.2024 року накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 02.08.2022 року, довідку ВЛК №142 від 02.08.2022 року, які видані на ім'я ОСОБА_6 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування даним майном.
Посилається на те, що згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 за №12/7250, за обліковими даними, внесеними до ІКС «Оберіг», ОСОБА_6 було взято на військовий облік у Голосіївському районному у місті Києві ТЦКСП 02.08.2022 року. 02.08.2022 року ОСОБА_6 пройшов військово-лікарську комісію при Голосіївському РТЦКСП, за висновками якої його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Відповідні відомості про взяття на облік і проходження військово-лікарської комісії були внесені до ІКС «Оберіг» оператором Голосіївського РТЦКСП. Таким чином, на думку адвоката, вищезазначена інформація є вагомим підтвердженням того, що ОСОБА_6 жодним чином не порушував норми законодавства України, зокрема ч.4 ст.358 КК України, адже компетентний орган, який складав, видавав та посвідчував тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 02.08.2022 року та довідку ВЛК №142 від 02.08.2022 року, підтвердив факт реальності процедури виключення ОСОБА_6 з військового обліку та наявності відповідних передумов для цього. У зв'язку з цим, на його думку, немає необхідності у подальшому утриманні тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 02.08.2022 року та довідки ВЛК №142 від 02.08.2022 року, які видані на ім'я ОСОБА_6 . Оскільки у ході досудового розслідування не здобуто достатніх доказів для оголошення підозри будь-кому, вважає, що підстави для подальшого арешту майна відпали. У зв'язку із цим просить скасувати арешт вище вказаного майна.
У судовому засіданні:
Адвокат ОСОБА_5 клопотання про зняття арешту з майна підтримав, покликаючись на наведені у ньому обставини, просив його задовольнити та надати можливість його підзахисному носити при собі зазначені документи.
Начальник сектору дізнання Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення вказаного клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала щодо задоволення даного клопотання, зазначивши, що на даний час потреба в арешті майна не відпала, так як у справі ще не проведено усіх слідчих дій. Арешт майна все ще є необхідним для прийняття об'єктивного кінцевого рішення, а тому у задоволенні вказаного клопотання просила відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, в ході розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 01.11.2024 року накладено арешт на тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 02.08.2022 року, довідку ВЛК №142 від 02.08.2022 року, які видані на ім'я ОСОБА_6 , заборонивши відчуження, розпорядження та користування даним майном.
У силу ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 є власником арештованого майна, адвокат ОСОБА_5 представляє його інтереси згідно ордеру серії АІ № 2025436 від 15.10.2025 року, а тому, відповідно, має право на звернення до суду із вказаним клопотанням.
З витягу ЄРДР вбачається, що досудове розслідування здійснюється за фактом використання завідомо підроблених документів.
Вилучене майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 12024035510000614 від 31 жовтня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Накладення арешту на вилучене майно не може бути визнано необґрунтованим, оскільки захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту покликаний зберегти речовий доказ відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, у судовому засідання встановлено, що у кримінальному провадженні № 12024035510000614 від 31 жовтня 2024 року на даний момент не проведені усі необхідні слідчі дії.
Тобто, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, оскільки потреба в арешті майна на даний час не відпала, оскільки не проведено усіх слідчих дій, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170 -174 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 про скасування арешту майна у крмінальному провадженні № 12024035510000614 від 31.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7