21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 363/3878/20
провадження № 61-12133ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 (до зміни імені - ОСОБА_2 ) до Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
(м. Київ), старшого державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Картошкіної Марини Михайлівни, начальника Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Попка Володимири Вікторовича, Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 , треті особи - приватний нотаріус Вишгородського району Київської нотаріального округу Голуб Людмила Андріївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсними електронних торгів, акту про реалізацію предмету іпотеки, свідоцтва про право власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії,
1. 19 червня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у цивільній справі № 363/3878/20.
2. Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу залишено без руху. Запропоновано позивачці в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом сплати судового збору за подання касаційної скарги, а також додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення з наданням підтверджуючих документів.
3. На виконання вищевказаної ухвали Верховного Суду позивачкою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якому вона посилається на ті ж підстави для такого поновлення, що й і у раніше поданому клопотанні. Зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції до цього часу їй не була вручена. Разом з тим позивачка не надала доказів, що вона вживала заходи, щоб дізнатися про стан відомого їй касаційного провадження, оскільки вона вже подавала касаційну скаргу на вказані судові рішення і така була їй повернута у зв'язку з невиконанням ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху. Проживаючи в Норвегії не вказала у касаційній скарзі поштової адреси чи інших засобів зв'язку для отримання кореспонденції з Верховного Суду. Така кореспонденція надсилалася позивачці на адресу для листування вказану в касаційній скарзі. Не зазначила обґрунтованих причин подання повторної касаційної скарги лише у червні 2025 року.
4. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
5. Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
6. Також позивачка подала до Верховного Суду клопотання про звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги.
7. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
8. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (частина перша статті 8 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).
9. Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
10. За змістом наведених приписів, зокрема, підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
11. У Законі від 08 липня 2011 року № 3674-VI немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
12. Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
13. Верховний Суд зауважує, що обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан особи для звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, покладається саме на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
14. До вказаного клопотання позивачка додала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, копію з офіційної сторінки на сайті СЕТАМУ про оголошення та стан продажу її будинку та земельної ділянки, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу за
2024 календарний рік, довідку з Пенсійного фонду.
15. Інформація в наданих позивачкою довідках не характеризує її загальний майновий стан. Позивачка не підтвердила відсутність у неї, крім зазначеного, іншого доходу, заощаджень (банківські документи про відсутність на рахунку коштів), права власності на транспортні засоби, тощо.
16. Наведені доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що належно характеризують саме майновий стан позивачки і зумовлюють необхідність задоволення клопотання про звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги. Тому у його задоволенні слід відмовити.
17. Відмова у задоволенні цього клопотання не є перешкодою для подання за належного обґрунтування іншого клопотання про звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору.
18. Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
19. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК).
20. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити на десять днів із дня вручення позивачу копії цієї ухвали.
21. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду документа що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги або документів, що підтверджують підстави для звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру цього збору відповідно до закону а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з наданням обґрунтованих підстав для такого поновлення.
22. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
23. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 120, 127, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК, Суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення, відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового зборуза подання касаційної скаргивідмовити.
2. Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків її касаційної скарги на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 31 серпня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у справі № 363/3878/20.
3. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків.
4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко