21 жовтня 2025року
м. Київ
справа № 759/7653/25
провадження № 61-12776ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Маштабея Сергія Валентиновича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,
15 жовтня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Маштабея С. В. на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у вищевказаній справі.
На підтвердження повноважень підписанта касаційної скарги Верховному Суду надано довіреність від 16 лютого 2025 року, сформовану у підсистемі «Електронний суд», якою ОСОБА_1 уповноважила Маштабея С. В. представляти її інтереси в усіх судах з усіма правами, які надаються законом.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки всупереч частини третьої статті 392 ЦПК України вона підписана Маштабеєм С. В., повноваження якого на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді не підтверджені належним чином.
Частина перша статті 58 ЦПК України передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових правовідносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, які підтверджують повноваження представників у цивільному процесі, є довіреність фізичної або юридичної особи; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частини перша, третя, четверта статті 62 ЦПК України).
У пункті 18 розділу XІІІ «Перехідних положень» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
02 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України (Закон України №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»), відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Відповідно до частини четвертої статті 131-2 Конституції України, законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У цій справі позивачкою заявлені позовні вимоги про скасування містобудівних умов та обмежень для будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, скасування проєктної документації для будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, скасування дозвільного документу для будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, стягнення збитків за унеможливлення користуватися центральним водозабезпеченням; зобов'язання відповідача за власний кошт відновити інженерну мережу водопостачання; зобов'язання відповідача відновити стан земельної ділянки та відновити зелені насадження на прилеглій території, які знищені під час проведення будівельних робіт, не є спором, що виник з трудових правовідносин, не є спором щодо захисту соціальних прав. Ця справа не відноситься до категорії малозначних, не визнавалась судами попередніх інстанцій малозначною справою. Отже, представництво позивачки у суді касаційної інстанції має здійснюватися виключно адвокатом.
Подана до Верховного Суду касаційна скарга від імені ОСОБА_1 підписана Маштабеєм С. В. на підставі довіреності від 16 лютого 2025 року.
Однак, до касаційної скарги не додано жодного документа, який би засвідчував, що представник Маштабей С. В.має статус адвоката.
Таким чином, до касаційної скарги не надано доказів наявності повноважень Маштабея С. В. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені заявника
у розумінні статті 62 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала (частина шоста статті 393 ЦПК України).
За викладених обставин подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано докази на підтвердження повноважень адвоката Маштабея С. В. діяти від імені ОСОБА_1 у Верховному Суді.
За загальним правилом, повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з належним чином оформленою касаційною скаргою.
Керуючись статтею 260, пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд
Повернути касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Маштабея Сергія Валентиновича на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити особі, які подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников