20 жовтня 2025 року
м. Київ
Справа № 214/5490/24
Провадження № 61-9196ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився з касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Пшиченко Юрій Володимирович (далі - адвокат),
на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 4 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року,
у справі за позовом скаржника до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» за участю Виконавчого комітету Криворізької міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про встановлення факту належності на праві приватної власності житлових приміщень і
1. 14 липня 2025 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо підстав касаційного оскарження
4. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржник такі підстави не конкретизував.
4.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);
(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
4.2. За змістом наведених приписів особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
4.3. Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що оскаржені судові рішення є незаконними та необґрунтованими, однак не пов'язав свої доводи з однією чи кількома із зазначених вище чотирьох підстав. Тому має конкретизувати підстави касаційного оскарження.
(2) Щодо дотримання принципу рівності
5. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Скаржник додав до касаційної скарги копії оскаржених судових рішень, ордера на надання правничої допомоги, договору про надання правової допомоги, клопотання про прийняття касаційної скарги та відкриття касаційного провадження з додатком, клопотання про відстрочення сплати судового збору з додатком, однак не додав до касаційної скарги копії всіх цих документів для інших учасників справи.
5.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржник подав касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними документами. Тому скаржник має подати копії зазначених документів для інших учасників справи.
(3) Щодо клопотання про відстрочення від сплати судового збору
6. Скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору. Мотивував тим, що у зв'язку з незначним розміром його пенсії та віком сплата судового збору є значним фінансовим навантаженням. До клопотання додав довідку про доходи № 3995 8195 2059 7920, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з якою скаржник із січня 2024 року до грудня 2024 року отримав 75 700,62 грн пенсії. Верховний Суд вважає це клопотання необґрунтованим.
6.1. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.2. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік;
або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
6.3. За змістом наведених приписів підставою, зокрема, для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне чи декілька із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
6.4. У Законі України «Про судовий збір» немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
6.5. За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, її відстрочення чи розстрочення для осіб, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
6.6. Інформація про отриману скаржником за 2024 рік пенсію не характеризує його загальний майновий стан. Скаржник не підтвердив відсутність у нього, крім зазначеного доходу, іншого доходу, заощаджень, права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо. Зокрема не надав довідку про доходи з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацію про наявність у власності чи оренді транспортних засобів, нерухомого майна, наявність заощаджень, а також інші відомості, що характеризують саме майновий стан.
6.7. Отже, з огляду на наведені скаржником доводи та надані докази у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити. Така відмова не перешкоджає можливості заявити відповідне клопотання повторно за умови подання належних доказів, що характеризують майновий стан.
(4) Щодо сплати судового збору
7. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
7.1. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
7.2. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
7.3. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» із 1 січня 2024 року становив 3 028,00 грн.
7.4. У червні 2024 року скаржник звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив встановити факт належності йому на праві приватної власності жилих квартир АДРЕСА_1 . Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд із цим рішенням суду першої інстанції погодився, залишив його без змін.
7.5. Скаржник оскаржив судові рішення в цілому, тобто щодо двох вимог немайнового характеру. З огляду на це мав сплатити 3 028,00 грн х 0,4 х 2 х 200 % = 4 844,80 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 214/5490/24).
7.6. Скаржник має надати суду документ про сплату судового збору з такою кількістю копій, яка відповідає кількості учасників справи(пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(5) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
8. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8.1. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення адвокатові або скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 4 лютого 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 доКомунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» за участю Виконавчого комітету Криворізької міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про встановлення факту належності на праві приватної власності житлових приміщень.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима