17 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 757/30564/25
провадження № 61-12162ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання недійсними прав на промисловий зразок та зобов'язання вчинити певні дії,
1. Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 04 серпня 2025 року відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,
Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності
та інновацій» про визнання недійсними прав на промисловий зразок та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Київський апеляційний суд ухвалою від 23 вересня 2025 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року.
3. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того,
що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
4. 27 вересня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду
від 23 вересня 2025 року.
5. Касаційна скарга мотивована тим, що під час ухвалення оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права.
6. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
7. Щодо касаційного оскарження ухвали Печерського районного суду
міста Києва від 04 серпня 2025 року.
8. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
9. Згідно з частиною першою статті 381 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами
статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.
10. Отже, визначальною умовою для реалізації особою права на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції необхідна наявність постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за результатами апеляційного перегляду цієї ухвали.
11. З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що суд апеляційної інстанції не переглядав ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року.
12. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
13. З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року суд відмовляє.
14. Щодо касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду
від 23 вересня 2025 року.
15. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
16. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
17. Частиною першою статті 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду. Вказаний перелік не містить ухвали про відкриття провадження у справі.
18. Отже, ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення.
19. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга
статті 353 ЦПК України).
20. Верховний Суд звертає увагу заявника, що пункт 8 частини першої
статті 353 ЦПК України, яким було передбачено можливість оскарження окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали про відкриття провадження
у справі з порушенням правил підсудності, виключено на підставі Закону № 460-IX
від 15 січня 2020 року.
21. Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення.
22. У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
23. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 зазначила, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом.
24. Оскільки ОСОБА_1 оскаржила в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції, яка не входить до визначеного частиною першою статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо
від рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 4 частини п'ятої
статті 357 ЦПК України.
25. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
26. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом апеляційної інстанції частини п'ятої статті 357 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 23 вересня 2025 року суд відмовляє.
27. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
А. І. Грушицький
Є. В. Петров