20 жовтня 2025 року
м. Київ
Справа № 922/619/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Чорноштана Романа Івановича
на рішення Господарського суду Харківської області від 09 серпня 2025 року, додаткове рішення від 22 серпня 2025 року (суддя Присяжнюк О.О.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року (колегії суддів у складі: головуючий Попков Д.О., судді: Стойка О.В., Істоміна О.А.)
у справі №922/619/25
за позовом Фізичної особи - підприємця Чорноштан Романа Івановича
до Фізичної особи - підприємця Лісових Дмитрія Сергійовича
про розірвання договору та стягнення 241 331,89 грн,
Фізична особа - підприємець Чорноштан Роман Іванович (далі - ФОП Чорноштан Р.І., позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Лісових Дмитрія Сергійовича (далі - ФОП Лісових Д.С., відповідач) про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 31 грудня 2023 року та стягнення 241 331,89 грн, а саме: 220 000,00 грн заборгованості з орендної плати, 3 712,34 грн трьох процентів річних, 17 619,55 грн інфляційних втрат.
Рішенням від 09 липня 2025 року у справі №922/619/25 Господарський суд Харківської області позов задовольнив частково. Визнав розірваним договір оренди нежитлового приміщення від 31 грудня 2023 року, розташованого за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пр. Незалежності, буд. 64, укладений сторонами. Стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 250,00 грн.
Решту позовних вимог - залишив без задоволення.
Додатковим рішенням від 22 липня 2025 року Господарський суд Харківської області задовольнив заяву ФОП Лісових Д.С. Ухвалив стягнути з Чорноштан Р.І. на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн.
Постановою від 08 вересня 2025 року Східний апеляційний господарський суд:
- апеляційну скаргу ФОП Лісових Д.С. на рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року у справі №922/619/25 залишив без задоволення. Судові витрати ФОП Лісових Д.С., пов'язані із апеляційним переглядом (судовий збір та витрати на правничу допомогу) відніс на рахунок відповідача;
- апеляційну скаргу ФОП Чорноштана Р.І. на рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року та на додаткове рішення від 22 липня 2025 року у справі №922/619/25 задовольнив частково. Додаткове рішення в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн скасував, відмовив у задоволенні заяви в цій частині. В іншій частині додаткове рішення - залишив без змін;
- рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року у справі №922/619/25 залишив без змін;
- судові витрати, понесені ФОП Чорноштаном Р.І. у зв'язку із розглядом апеляційної скарги, відніс на рахунок останнього. Інші судові витрати Чорноштана Р.І., пов'язані із апеляційним переглядом (судові витрати та витрати на правничу допомогу), відніс на його рахунок.
30 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) надійшла касаційна скарга ФОП Чорноштаном Р.І., в якій скаржник просить:
- постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі № 922/619/25 скасувати в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги Чорноштана Р.І.; рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року у справі № 922/619/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 241 331,89 грн скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити повністю;
- рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року у справі № 922/619/25 в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу змінити та стягнути з відповідача на користь позивача 6 647,98 грн судового збору та 22 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;
- в іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 09 липня 2025 року у справі № 922/619/25 залишити без змін;
- додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року у справі №922/619/25 скасувати. Здійснити перерозподіл судових витрат.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 вересня 2025 року для розгляду касаційної скарги у справі №922/619/25 визначено колегію суддів у складі: Власова Ю.Л. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ФОП Чорноштаном Р.І., Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Пунктом п'ятим частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
ФОП Чорноштан Р.І. оскаржує в касаційному порядку рішення Господарського суду Харківської області від 09 серпня 2025 року, додаткове рішення від 22 серпня 2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі за позовом про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та стягнення 241 331,89 грн, заборгованості з орендної плати, інфляційний втрат і трьох процентів річних.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (частину шосту статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та порушили норми процесуального права (статті 79, 86, пункти 3, 4 частини четвертої статті 238 ГПК України). Суди апеляційної та першої інстанцій в оскаржуваних рішеннях на думку позивача невірно застосували принцип недопустимості зловживання правом. Суди не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
З посиланням на зміст статті 287 ГПК України ФОП Чорноштан Р.І. зазначив, що звертається з касаційною скаргою на підставі підпунктів «а», «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, оскільки у справі №922/619/25 вирішується питання застосування частини шостої статті 762 ЦК України, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; скаржник, позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені у справі №922/619/25 (у цій справі) при розгляді справи №922/1279/25 (за позовом ФОП Лісових Д.С. до скаржника про витребування майна; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Надалі скаржник наводить опис обставин справи та історію судового розгляду справи №922/619/25, а в аргументації касаційної скарги знову посилається на неправильне застосування судами частини шостої статті 762 ЦК України та порушення статті 79, підпунктів 3, 4 частини четвертої статті 238 ГПК України, виклавши свою правову позицію щодо правильного вирішення спору у цій справі.
Таке викладення касаційної скарги не відповідає вимогам статті 290 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з абзацами другим, третім пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України:
- у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
- у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Верховний Суд також зазначає, що у випадку, коли касаційну скаргу подано на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами першою і третьою статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
ФОП Чорноштан Р.І. у своїй касаційній скарзі, процитувавши зміст статті 287 ГПК України та обґрунтувавши підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, зазначив, які норми матеріального та процесуального права, на його думку, неправильно застосували та порушили суди першої та апеляційної інстанції при ухвалені рішення та додаткового рішення суду першої інстанції, а також постанови апеляційного господарського суду. Стосовно додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 22 серпня 2025 року скаржник взагалі не наводить жодних доводів, окрім того, що з огляду на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, він вважає, що при задоволенні касаційної скарги судові витрати підлягають перерозподілу.
При цьому скаржник не навів конкретних підстав касаційного оскарження рішення від 09 серпня 2025 року та додаткового рішення від 22 серпня 2025 року, ухвалених Господарським судом Харківської області, та постанови Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі №922/619/25, з посиланням на пункти частини другої статті 287 ГПК України із дотриманням правил, встановлених у пункті п'ятому частини другої статті 290 ГПК України, із чітким зазначенням обґрунтування того, в чому саме полягає неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що касаційна скарга ФОП Чорноштана Р.І. у справі №922/619/25 оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, цю касаційну скаргу належить залишити без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, надати скаржникові строк для усунення недоліків, а саме подати уточнення або доповнення до касаційної скарги, в яких обґрунтувати неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку з посиланням на чітко визначений пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як підставу (підстави) для касаційного оскарження судового рішення та, залежно від визначених пунктів, навести висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладений в постанові, який не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору щодо застосування якої саме норми права (зазначити пункт, частину, статтю); або обґрунтувати необхідність відступлення від такого висновку; або зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права (пункт, частина, стаття) у подібних правовідносинах; та/або зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частин першої, третьої статті 310 ГПК України (вказати відповідний пункт вказаної норми) з обґрунтуванням того, в чому, на думку скаржника, полягало порушення норм процесуального права (яких саме), що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
З огляду на залишення касаційної скарги без руху клопотання ФОП Чорноштана Р.І. про зупинення виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 22 липня 2025 року у справі №922/619/25 залишається без вирішення до усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Чорноштана Романа Івановича на рішення Господарського суду Харківської області від 09 серпня 2025 року, додаткове рішення від 22 серпня 2025 року, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08 вересня 2025 року у справі №922/619/25 залишити без руху.
2. Надати Фізичній особі-підприємцю Чорноштану Роману Івановичу строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Чорноштану Роману Івановичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов