20 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/4811/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр прикладної науки i техніки"
на постанову Східного апеляційний господарський суд від 09.09.2025
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр прикладної науки i техніки"
про стягнення коштів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК",
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр прикладної науки i техніки"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про розірвання договору та стягнення коштів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "АЛЬТБАНК",
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр прикладної науки i техніки" (далі - скаржник) звернулося 28.09.2025 через підсистему "Електронний суд" (зареєстровано судом 28.09.2025) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 922/4811/24 скасувати, а справу передати до Східного апеляційного господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду; зупинити виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 922/4811/24 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
За результатом розгляду матеріалів касаційної скарги Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов'язок обґрунтувати мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 922/4811/24 є пункти 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України), неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Також в касаційній скарзі скаржник зазначає, що "суд апеляційної інстанції помилково не застосував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20; тому, що позивач за зустрічним позовом як принципал мав право пред'явити позов про стягнення з відповідача за зустрічним позовом як бенефіціара коштів, сплачених банком- гарантом за відсутності факту порушення зобов'язання та отримати позитивне судове рішення".
Водночас, скаржник в цій частині не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним пунктом частини другої статті 287 ГПК України та не наводить конкретно яких норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не виклав у тексті касаційної скарги. При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2024 рік) цієї позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання (2024 рік) цієї позовної заяви) ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, якщо процесуальні документи, передбачені частиною другою цієї статті, подано в електронній формі.
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3 028 грн.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2024 році у справі подано позов про стягнення 104 108, 16 грн пені та 112 694, 40 грн штрафу; Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр прикладної науки i техніки" звернулося до суду з зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про розірвання договору поставки УБГ 24-275 від 30.07.2024 та стягнення 160 992, 00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025: рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/4811/24 скасовано в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалено в цій частині нове рішення, яким задоволено позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр прикладної науки i техніки" про стягнення 104 108, 16 грн пені та 112 694, 40 грн штрафу; в решті рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2025 у справі №922/4811/24 залишено без змін.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 922/4811/24, а справу передати до Східного апеляційного господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду
Отже, скаржник оскаржує судове рішення суду апеляційної інстанції повністю (за первісним позовом та за зустрічним позовом).
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 14 534,40 грн, який розраховується наступним чином:
1) за первісним позовом (1 майнова вимога): 4 844, 80 грн (3 028 - прожитковий мінімум для працездатних осіб на момент звернення з позовом х 200% ставки ) Х 0,8 коефіцієнт пониження).
2) за зустрічним позовом: (1 майнова вимога) 4 844, 80 грн (3 028 х 200% х 0,8) та (1 немайнова вимога) 3 028,00 грн х 200% х 0,8 = 4 844,80 грн.
Звертаючись із касаційною скаргою скаржником сплачено судовий збір у сумі 12 112, 00 грн (підтверджується квитанцією від 26.09.2025), тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством. Отже скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Суд касаційної інстанції зазначає, що позивачу необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 2 422 40 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги …на рішення …у справі №…".
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр прикладної науки i техніки" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 922/4811/24 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр прикладної науки i техніки" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр прикладної науки i техніки", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк