20 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/12716/24
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Погребняк В.Я.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025
у справі №910/12716/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Ексім»
про відкриття провадження у справі про банкрутство,-
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Ексім»; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Ексім» у розмірі 14 799 514,61грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Ексім»; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Ексім».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Ексім» задоволено частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/12716/24 скасовано. Справу №910/12716/24 направлено до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
В перше до Верховного Суду касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №910/12716/24 надійшла 09.07.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №910/12716/24 було повернуто скаржникові відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України, оскільки матеріали касаційної скарги не містили належних документів на підтвердження повноважень адвоката Теплюка В.С. на підписання касаційної скарги від імені скаржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень».
31.07.2025 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» повторно надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень» (за підписом представника Теплюк В.С.) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 910/12716/24.
Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень» про відкликання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №910/12716/24. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №910/12716/24, повернуто скаржнику.
04.09.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень» (за підписом керівника Давидова А.М.) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 910/12716/24, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржуване судове рішення; залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2025; справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано зокрема тим, що в перше касаційна скарга була повернута через те, що представником не було додано документ, що підтверджує право на підписання скарги. На той момент правовідносини з представником не було припинено і він вдруге звернувся з касаційною скаргою в інтересах заявника. Вона також була подана із процесуальним дефектом, це було виявлено і зафіксовано актом при реєстрації касаційної скарги. Виходячи з цих подій заявником було прийняте рішення припинити співпрацю з представником та далі самостійно підтримувати скаргу. Але після припинення співпраці та відклику електронної довіреності колишній представник подав заяви про фактичне відкликання всіх процесуальних документів, поданих в інтересах ТОВ «СТУЖЕНЬ», в тому числі касаційної скарги, послуговуючись замість відкликаної довіреності вже паперовим ордером. Скаржник зазначає, що поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження полягає у тому, що вчинення дій всупереч процесуальним інтересам заявника повністю унеможливлює адекватний захист прав та інтересів, а тому, фактично, позбавляє заявника права на справедливий суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №910/12716/24 залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Стужень» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: навести поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску. Роз'яснено скаржнику у справі №910/12716/24, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
06.10.2025 через систему «Електронний Суд» на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23.09.2025 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків. У заяві причини пропуску строку на касаційне оскарження обґрунтовані фактично аналогічними підставами, викладеними у касаційній скарзі. Зокрема скаржник зазначає про аномальні протиправні дії представника, які очевидно нашкодили заявнику, були непередбачувані та такі, що носили невідворотній характер. Вчинені всупереч інтересам клієнта дії мали місце після припинення правовідносин і відкликання повноважень.
У зв'язку з відрядженням судді Картере В.І. розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 17.10.2025 року 32.2-01/2606 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/12716/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/12716/24 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Жуков С.В., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025.
Перевіривши касаційну скаргу з урахуванням з заяви про усунення недоліків, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України».
Відповідно до частини 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 повний текст якої складено 18.06.2025 тобто останнім днем подання касаційної скарги є 08.07.2025.
Однак, касаційну скаргу на оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції втретє подано 04.09.2025, тобто за спливом більш ніж 1 місяця після останнього дня строку на касаційне оскарження, що свідчить про пропуск процесуального строку.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Тобто, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Верховний Суд враховує, висновок викладений в ухвалі Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2021 року по справі № 910/6673/19, де колегія суддів зазначає, що процесуальним законодавством не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник посилається на те, що після припинення співпраці з адвокатом Теплюк В.С., електронну довіреність щодо останнього було відкликано, однак колишній представник подав заяви про фактичне відкликання всіх процесуальних документів, поданих в інтересах ТОВ «СТУЖЕНЬ», в тому числі касаційної скарги, послуговуючись замість відкликаної довіреності вже паперовим ордером.
Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Стужень" не було надано доказів надсилання до Верховного Суд у складі суддів Касаційного господарського суду заяви про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером адвоката - Теплюк В.С.
Скаржник не надає жодних доказів на підтвердження своєчасного повідомлення суду про наведені обставини.
Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд зазначає, що відповідно до ч.ч.3,4 ст. 61 ГПК України підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України, а представництва за ордером - законодавством про адвокатуру. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю або ордером має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Водночас, всупереч вимогам ст. 61 ГПК України скаржником до суду не подавалась письмова заява про припинення представництва або обмеження повноважень представника.
Доводи скаржника про те, що адвокат Теплюк В.С. здійснював протиправні дії представника, які очевидно нашкодили заявнику не можуть бути розцінені судом поважними та непереборними обставинами для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки вказане обумовлене суб'єктивними причинами, які залежали від організації роботи скаржника і його взаємовідносин з адвокатом та не підтверджені жодним чином.
Звідси, відносини клієнта з його адвокатом не є тими об'єктивними чинниками (підставами), які унеможливили своєчасне подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення у даній справі.
Щодо доказів, які надав скаржник то вони ніяк не спростовують факт пропуску строку та не обґрунтовують його пропуск.
Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення Суду у справі "Мушта проти України", no. 8863/06, від 18.11.2010).
Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
За приписами абзацу 2 частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і як наслідок про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень».
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, 255, 287, 288 ,292, 293 Верховний Суд, -
1.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Стужень» в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №910/12716/24.
2.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стужень» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі №910/12716/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Погребняк В.Я.